Українська література - статті та реферати

Новелістика Г. Косинки

Григорій Косинка (справжнє прізвище Стрілець) - тонкий психолог селянської душі, життєлюб, оптиміст, вірний правді й красі, він має величезну силу емоційного впливу на читача. Письменник залишив після себе понад тридцять новел та оповідань, які, відігравши важливу роль у розвитку української прози 20-х років, не втратили свого пізнавального та художньо-естетичного значення й понині. Він історично достовірно змалював життя українського села в перші пожовтневі роки, показав, як під впливом революційної дійсності в У В. Стефаника молодий новеліст учився добирати теми з селянського життя, чіткій художній виразності персонажів, писати «коротко, сильно і страшно». Найбільше творів Г. Косинки присвячено подіям громадянської війни. У новелі «Мати» показано бої більшовицьких загонів з білополяками. Тут письменник порушив проблему «мирної» людини в переломний момент історії, наголосив на неможливості ухилитись від боротьби в епоху жорстоких класових битв. Цікавою є новела «На золотих богів». Тут у героїко-романтичному плані показано боротьбу селян проти денікінської армії. Хоч оповідання й трагічне за своїм змістом, однак у ньому відчутні й ноти оптимізму, що йде від ліричного підтексту, від майстерно поданої картини бою, від піднесеного романтичного змалювання героїв, які борються проти ворога. У ранніх творах Г. Косинка намагався змалювати образи інтелігенції, сільських активістів, показати їхню роль в господарському та культурному перетворенні села. В новелі «Перед світом» йдеться про революційну діяльність учителя Юрчика та розправу над ним білогвардійців. У пізнішому - «Товариш Гавриш» - теж виведено образ невтомного сільського вчителя, комуніста, який займається освітньою діяльністю серед селян, мобілізує їх на будівництво крамниці, організовує кооператив і засновує на колишніх панських землях сільськогосподарську артіль. Кожне суспільне явище письменник розглядав з позиції людини. Він разом із героями шукав правду, істину. Його герої сильні й вольові, багаті й красиві душею, завжди дійові й життєво правдиві, переконливі. Усе, про що написав Г. Косинка, не видумане, відібране, виношене, виважене. Він добре знав психологію заможних селян, бо самому довелося з дитячих років поневірятися на чужих землях. Його герої - живі, пристрасні, колоритні фігури. Були вони страшними, часто жорстокими, немилосердними й цинічними, але не здатними протистояти руху часу.