Українська література - статті та реферати

Є. Маланюк «Псалми степу»

Всі публікації щодо:
Маланюк Євген

Вірш Псалми степу написаний в 1923 році в таборах, та входить до збірки Гербарій(Гамбург, 1926). Осмислення трагічної долі Вітчизни - такий наскрізний мотив поезій цього періоду. У вірші Псалми степу Україна зображена як степова бранка, заарканена і ґвалтована в наметах половецьких і татарських ханів та пізніших царів. І автор одночасно відчуває до цієї бранки зневагу, огиду і чисте співчуття, любов, каяття за те, що не вберіг. У таких протирічних почуттях до своєї Батьківщини поет бачить свою власну вину, всю недосконалість: Прости, що я не син, не син Тобі ще, Бо й Ти - не мати, бранко степова! З Твоїх степів летять птахи зловіщі, А я творю зневажливі слова. Батьківщина стає мрією, маренням, ідеальною субстанцією, недосяжною для поета, та єдино бажаною.