Українська література - статті та реферати

Щоденник О. Довженка як документ епохи

«Щоденник» Олександра Довженка це щоденник у прямому розумінні цього слова, це й твір, що увібрав у себе роздуми письменника над історичною долею його народу. Тут ми бачимо людину-патріота, небайдужу до долі країни, до долі людей. «Щоденник» - це чотири записні книжки, що охоплюють 1941-1944 рр., і щоденник 1945-1956 рр.) Його розпочато у 1941 р., а з березня 1942 р. записи в ньому стають регулярними і тривають до останніх днів. Після після заборони «України в огні», щоденник стає для Довженка єдиним місцем, де він може чесно й відверто висловитися. Особливістю записів Довженка є те, що почав він їх вести у так критичному віці. Саме тут письменник розпочав роботу над повістю «Зачарована Десна». У «Щоденнику» відображено душевний стан його автора та складні обставини його соціального і творчого життя. Про відступ радянських військ у 1941-1942 роки Довженко до свого блокнота 1942 року записав: «Не було у нас культури життя - нема культури війни. Тому страждаємо багато й по-дурному. Ніщо не проходить даром, сатрапство і дурість особливо». Довженко засуджував тоталітарну систему, яка виховувала кар'єристів і підлабузників, людей підозрілих і недовірливих, які скрізь шукали підступів «класових ворогів, ворожої ідеології». Письменнику сумно від того, що так мало залишилося людей, які вболівають за національну ідею. Він з болем говорить про занедбані пам'ятки старовини, критичний стан музеїв: «Непошана до старовини, до свого минулого, до історії народу є ознакою нікчемності правителів...», «...Країна виховання безбатченків! Безбатченків без роду, без племені. Де ж і рости дезертиру, як не у нас». О. Довженка хвилює майбутнє Землі. Після бомбардування японських міст Хіросіми й Нагасакі він занотовує у своєму: «придбавши крила, людина уподібнилася не ангелу, а дияволу. Сьогодні диявол приторкнувся своїм нечистим перстом до того, з чого Бог створив всесвіт, - до атома. Перше, що людина зробила з божественним атомом, - бомбу...».

На більш ніж чотирьохстах сторінках друкованого тексту лише кілька рядків про любов до дружини й друга Юлії Солнцевої, про свою хворобу й матеріальні нестатки. Всі інші записи стосуються життя країни. «Щоденник» - це присуд добі тоталітаризму. Він допомагає краще зрозуміти час, літературу цього періоду, драматизм долі багатьох письменників і самого Довженка