Українська література - статті та реферати

«Червона фіра» як літературне явище: поетика, мотиви, образність

Літературне угруповання «Червона фіра» (1991) складають харківські поети Сергій Жадан, Ростислав Мельників, Іван Пилипчук. Творять у постмодернім дискурсі, зокрема проповідують деконструкцію мистецтва, пишуть епатажні й пародійні вірші. Як вважає І. Бондар-Терещенко, літугрупування постало на хвилі «антисистемного» харківського андеграунду початку 90-xp. (ArtLine 3′97). Літературною концепцією «Червоної Фіри» згідно із заявами її членів став неофутуризм. Провокативно-епатажні твори червонофірівців стали своєрідним східноукраїнським аналогом літературного карнавалу Бу-Ба-Бу. Поєднання пародій на публіцистичні штампи з естетикою побутової перверзизації створило своєрідний стиль «Червоної Фіри», у котрому гротеск здебільшего перемагає професійну роботу з текстом. Декларують себе послідовниками українського футуризму 20-х рр. та групи «Бу-Ба-Бу». Творчість поєднує елементи постмодернізму, неоавангардизму, футуризму. Виділяється своїми невтомними пошуками й експериментами Сергій Жадан, вчителями якого є Михаиль Семенко та львівські «бубабісти». Він — автор збірок «Рожевий дегенерат» (1993), «Генерал Юда» (1994), «Цитатник» (1995), «Балади про війну і відбудову» (2001). Вірші Жадана — постійна гра зі словом, травестія, виклик публічним смакам, опис гротескних ситуацій. В 2008 році російський переклад роману Сергія Жадана «Anarchy in the UKR» увійшов до короткого списку літературної премії «Національний бестселер» і одержала грамоту «Книга року» на Московській книжковій виставці-ярмарку.