Українська література - статті та реферати
Творчість В. Стуса: поетика, мотиви, образність
Всі публікації щодо:
Стус Василь
Написав 5 збірок: «Круговерть» (1965), «Зимові дерева» (1970), «Веселий цвинтар» (1971), «Час творчості» (1972),»Палімпсести» (1977).
Тема Украïни проходить майже через усi поезiï В. Стуса. Хоч би що вiн не писав: про свою дружину й сина, про себе й свою самоту, про дроти Мордовiï чи сопки Колими, про життя i смерть - завжди i скрiзь, названа чи не названа, стоïть за цим постать утраченоï Батькiвщини. Украïна - це трунок, що п'янить поета i надихає його, це трутизна, що вбиває його тiло й веде до загибелi. У вiршi В. Стуса «Як добре те, що смертi не боюсь я» окреслено його страдницький життєвий шлях. Хрест, який випало нести поетовi, - це Украïна. Невiд'ємною часткою його життя було служiння словом знедоленiй своïй Вiтчизнi. Поет незламний у своïй боротьбi, не схиляється перед суддями. Однак В. Стус вважав покликання поета другорядною справою. Першочергова - бути людиною: «Поет повинен бути людиною. Такою, що, повна любовi, долає природне почуття зненавистi, звiльнюється од неï, як од скверни». У найтяжчi роки свого життя, перебуваючи на засланнi, у всьому Василевi Стусу ввижалася Украïна. Ось поет вгледiв на колимськiм морозi калину. Собором вимальовується йому Батькiвщина на сiрих, мертвих тюремних стiнах. З кожним вiршем В. Стуса тема Украïни поглиблюється. Жахливi часи iсторiï Украïни, коли торгували рабами-украïнцями у ясир, знайшли своє вiдображення в поезiï «За лiтописами Самовидця». Навiть коли поет пише своï рядки, присвяченi коханiй, то й тут йому бачиться рiдна земля: «запарувала духом твоïм земля». Так, його поезiя була жива однiєю любов'ю - любов'ю до Украïни.