Українська література - статті та реферати

Явище «псевдороману» в українській літературі 80-х — 90-х рр. XX ст.

Псевдороман. Наприкінці 80-х — початку 90-х рр. відчутного поширення набуває явище «псевдороману», в межах якого працює більшість сучасних молодих прозаїків (О. Забужко, Ю. Андрухович, О. Ульяненко, С. Процюк та ін.). Так, один з найкращих стилістів у сучасній українській літературі, Ю. Андрухович, пише декілька романів — «Рекреації», «Московіада» та «Перверзія» — які за обсягом, побудовою та змістовим навантаженням доцільніше називати повістями, а за розмаїтістю використаних елементів різних жанрових та стильових напрямків — це чистий постмодерн. Твір О. Забужко «Польові дослідження з українського сексу», теж названий романом, має лише одну чітко окреслену сюжетну лінію, і вже тому за жодних обставин називатися романом не може. Але називається, і досить впевнено, бо у сучасній літературній практиці всі попередні критерії оцінювання й характеристики художнього твору або розмиті, або дискредитовані. Прозова література експериментує з усім інформативним простором, який має в своєму розпорядженні, і знаходиться в стадії розхристаного художнього безладу. У майбутньому з цього хаосу закономірно мусить витворитися нова українська проза, зі своїми орієнтирами та творчими настановами, і свідками її маємо стати ми.