Українська література - статті та реферати

Карнавалізація світу в поезії «Бу-Ба-Бу»

Карнавал — великою мірою явище словесної свідомості. Хоча словесні сміхові твори, різні форми й жанри фамільярно-публічного (майданного) мовлення Бахтін відрізняє від обрядово-видовищних форм (тобто святкувань карнавального типу), однак саме мовна гра стає основою карнавалізації. Як твердить Небораків Пляшкосмоктач, «якщо вже людина перейнята словом, то вона повинна зробити його сенсом свого існування. А вона ще й досі перебуває на роздоріжжі між словом і матерією». Ця сфера розриву слова і матерії ставала місцем, де розгорталася бубабістська лінгво-іронічна, майже кабалістична гра, яка разом з іншими сатаністсько/масонсько/орфічними псевдоритуалами надавала бубабізмові майже містерійного характеру. Прикметне загалом адеграундне походження бубабізму (Андрухович: «Ким ми були? Сeктою? Таємним клубом? Неформальним об’єднанням снобів? Зборищем ювенільних Vodka-Philosophen?»).Було б великим спрощенням сприймати, однак, перевертання офіційної, або «високої» культури, яке легалізує бахтінський Карнавал, за винятково органічне явище, обумовлене амбівалентністю і творчою енергією «низової» свідомості та культури, як це твердив Бахтін. Як відомо, «масова» культура в постмодерну технологічну епоху послуговується моделями «високої» культури, не відкидаючи й не перевертаючи останню, а швидше перетворюючи її на ряд утилітарних «словників». Це процес, що його можна віднести до форм не «органічного», властивого модерній епосі, але «ненаївного» постмодерного мислення. Карнавалізація за Бахтіним заховувала також у собі значну радикальну-пролетарську («низову») ідеологію («переконання в необхідності й можливості радикальної зміни й оновлення всього, що існує»). Адже він розробляв свою теорію у сталінську епоху 30-х, і була вона породженням соціолінгвістичної практики саме тоталітарної епохи й по суті своїй — інверсією утопізму, що народжувався з естетизму й раціонального ідеалізму та переключав політику на естетику. Іншими словами, бахтінський карнавалізм із його апологетикою «низової» культури ніс у собі перевернений, гротесково-демонічний топос плебейського реваншу.