Українська література - статті та реферати

Романтизм в українській літературі (В. Забіла, М. Петренко)

Всі публікації щодо:
Забіла Віктор

Для стилю поетiв-романтикiв характерний пiднесений виклад сюжету, мелодiйнiсть, пестливi мовнi форми. Так, Вiктор Забiла, вiдомий своïми романтичними поезiями про нещасливе кохання, писав:

Гуде вiтер вельми в полi!

Реве, лiс ламає;

Плаче козак молоденький,

Долю проклинає.

Повтори й народнопiсенна лексика зробили цю поезiю народною пiснею. Поет-романтик М. Петренко вiдомий своєю пiснею «Дивлюсь я на небо», що й сьогоднi є популярною, ïï знають i спiвають вже не одне поколiння украïнцiв. Взагалi вiршi поетiв-романтикiв тяжiли до лiро-епiчних балад, у ïх тематицi переважала туга за минулою славою рiдного краю, любовна лiрика, вiдчувався деякий меланхолiзм нарiкання на долю:

Чому я не сокiл, чому не лiтаю,

Чому менi, Боже, ти крилець не дав?

Левко Боровиковський започаткував романтизм як творчий метод в украïнськiй лiтературi. Найбiльше досягнення поета-романтика - дванадцять балад, написаних на сюжет украïнських народних переказiв, здебiльшого це балади про щиру любов молодих людей, як, наприклад, балада «Маруся». За минулою звитяжною славою козацтва сповненi суму й туги поезiï А. Метлинського. Поет тривожиться тим, що гинуть прадавнi звичаï. Вiршi «Гетьман», «Козача смерть», «Степ», «Смерть бандуриста» - це крик-розпач поета, що закликає шанувати нашу iсторiю, звичаï й обряди.

Всесвiтньовiдомi романси Євгена Гребiнки «Очи черные, очи страстные», «Нi, мамо, не можна нелюба любити» - це теж твори украïнського романтизму, якi й нинi чарують нас своєю народнопiсенною довершенiстю. Отже, поети-романтики своєю творчiстю сприяли популяризацiï украïнськоï мови на народнiй основi, дбали про ïï визнання.