Українська література - статті та реферати

Морально-етичний характер драм М. Кропивницького «Дай серцю волю, заведе в неволю» та «Глитай, або ж Павук»

Всі публікації щодо:
Кропивницький Марко

Найвиразнішою ознакою його драм було гармонійне поєднання української етнографії з актуальними проблемами суспільного життя, де виразно розкривалося тяжке i водночас високодуховне народне життя.

П'єса М. Кропивницького «Дай серцю волю, заведе в неволю» знайомить нас з гуртом сільської молоді середини XIX століття. Її дуже цікаво читати, бо весь час напрошуються паралелі iз сучасною дійсністю; щось сьогоднi здається наївним, до чогось хочеться уважно прислухатися.

Упродовж усiєї п'єси Кропивницький доводить, що найголовнiше - це вiрнiсть своїм моральним законам. Їх дотримувалися нашi прадiди довгi столiття, i до них нам треба повертатися.

Марко Кропивницький розкривається перед нами як глибокий психолог у соцiально-побутовiй драмi «Глитай, або ж Павук». Вiн дуже виразно змалював сiльського лихваря, що дає пiдстави назвати цю соцiальну п'єсу найвищим досягненням драматургiчної спадщини митця. У нiй вiдтворено одну з типових жахливих трагедiй дожовтневої дiйсностi - загибель молодої жiнки через пiдступнiсть представникiв панiвного класу. Спершу менi здалося, що Кропивницький вдався до показу традицiйного любовного «трикутника», та заглибившись у текст, я зрозумiв, що, хоч iнтимнi й темi й вiдведено багато мiсця, та вона вiдiграє лише допомiжну роль. Головне - розкриття психологiї новоявленого експлуатато ра як уособлення темної сили на селi: «На що ж i грошi тобi, на бiсового батька вони, коли на них не можна купити увесь свiт?» Укiнцi п'єси гине Олена, чиї думки i мрiї про щасливе життя розбиваються об мур соцiальної несправедливостi; Бичка вбиває Андрiй, який бере цей грiх на душу, аби покарати за пiдлiсть хижака - лицемiра. Та ще довго у моїй душi залишається почуття огиди i презирства до Бичка, що є «павук, одне слово - павук». Жаль страдницю Олену й працьовитого Андрiя, яких спiткало тяжке випробування.

Мабуть, у тому i полягає неперевершений талант М. Кропивницького, що його п'єси пiсля прочитання ще довго бентежать душу, примушують замислитись над дiйснiстю, над нормами моралi й особистим життям.