Українська література - статті та реферати

Кіноповість О. Довженка («Україна в огні», «Зачарована Десна»)

Всі публікації щодо:
Довженко Олександр

Олександр Довженко був кінорежисером, сценаристом, письменником, художником, публіцистом водночас, працював у різних видах мистецтва. Художні й документальні фільми, кіносценарії, кіноповісті, драми, оповідання, публіцистичні статті — ось його творчий доробок. Але в цілому все це єдиний неповторний Довженків світ, створений мовби в один час і одним подихом. Він не мав висхідної еволюції.

Кіноповість «Зачарована Десна (1942—1956 рр.)

У преамбулі до кіноповісті О. Довженко причину її написання пояснює такими факторами: спогади, викликані «довгою розлукою з землею батьків» і бажання «усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел». В українській літературі можна знайти чимало оповідань, повістей про «босоноге дитинство» — всі вони так схожі між собою. Але «Зачарована Десна» і до сьогодні залишається єдиним унікальним у цьому жанрі твором. У чому ж полягає її феномен? Життя Олександра Довженка-митця проходило під постійним ідеологічним тиском. Тому, мабуть, він неминуче повинен був прийти до своєї «Зачарованої Десни», яка в його творчій біографії означала щось значно більше, аніж автобіографічна повість про дитинство. Працював над твором впродовж 14 років, щораз вертаючись до неї. Писав цей твір не задля постановки чи навіть опублікування, писав для себе. Тільки в березні 1956 р. журнал «Дніпро» видрукував повість, а наступного року, вже по смерті Довженка, вийшла окрема книга. Перші записи в «Щоденнику», які стосуються «Зача-рованої Десни», датуються 1942 р. Зокрема, 5 квітня Довженко занотував: «А вчора, пишучи спогади про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнатоньці сміявся і плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного і доброго було в моєму житті, що ніколи-ніколи вже не повернеться! Скільки краси на Десні, на сінокосі і скрізь-усюди, куди тільки не гляне моє душевне око...». «Зачарована Десна» з'явилася як сповідь змученого митця, як найнадійніша моральна опора для власного духу і для духу свого народу, який гине в полум’ї Другої світової війни, і як виправдання перед цим народом, Україною, людьми і самим собою. Безперечно, це автобіографічний твір, надзвичайно ліричний, суб’єктивний. Письменник вільно пішов за спогадами про своє раннє дитинство. Але при тому не був обмежений цензурою, ідеологічними приписами, бо писав для себе. Дав волю і теперішнім своїм роздумам, почуттям. Внутрішнє авторське «я» знайшло тут найповніше виявлення, а романтичне світовідчування одер-жало найчистіше втілення. Маємо двох ліричних героїв, два обличчя авторського «я»: малий Сашко як носій спогадів, і зрілий майстер, який ті спогади перепускає через свій гіркий життєвий досвід, синтезуючи, збираючи їх у художні образи.

Слід зауважити, що житло, атрибути інтер'єру, знарядь праці (коси, вила, ціп); зброя, домашні тварини (коні, телята, воли, собаки, кури, гуси), одяг (вишиті сорочки, шаровари), забудова двору, садиби (стайня, комора, клуня), повсякденна й святкова їжа (медяники, маківники, паска, крашанки), родинні традиції, звичаї, обряди, свята (Різдво, колядки, щедрівки, Великдень, веснянки, Спаса, жнива) виступають у творчості О. Довженка не просто етнографічними замальовками, а художнім узагальненням: яскравим свідченням відповідного укладу й способу життя українців [Укр. л-ра ХХ ст.; Н. Медвідь].

Народна поетична творчість відіграла важливу роль у формуванні світогляду, мистецьких уподобань, стилю Довженка. Особливого значення надавав народній пісні. У 1943 році Довженко завершив роботу над кіноповістю «Україна в огні». Це була полум'яна, пристрасна розповідь про боротьбу з фашизмом. Лейтмотив повісті — пісня «Ой піду я до роду гуляти». Вона є заспівом до твору, нею він і закінчується. О. Довженко тут вдається до контрасту. Повість починається із змалювання ідилії родинного щастя. Уже тут відчувається протиставлення мирної праці, щасливого життя страхіттям війни. У кінці твору ця сама пісня набуває нового звучання. Вона показує незалежність, безсмертя радянського народу. У звільненому від фашистів селі знову зустрічається рідня, звучить та сама пісня.

У художніх творах Олександра Довженка широко представлена колірна символіка. Митець вважав, що пейзаж повинен спонукати до активності, мати «драматургічну цінність»: «відтворювати духовний світ людини і гармоніювати з ним». У кіноповісті «Україна в огні» такі «активні» пейзажі та зорові образи своєю кольоровою символікою служать засобом відтворення живописно-відчутної картини життя, правдивого показу суворої дійсності, виразного окреслення характерів персонажів, емоційного впливу на читача.

Вдаючись до живописних елементів, Довженко прагнув подавати колірний колорит «в часі, що розвивається, міняється» . Взагалі архітектоніка кольору його воєнних оповідань, кіноповістей глибоко продумана, організована в русі, підпорядкована авторському задуму. Майстерне використання широкої колірної палітри в кіноповістях є свідченням того, що стильове мислення О. Довженка сформувалося на творчому осво-єнні кращих традицій вітчизняної та світової літератур. Колір завдяки генію митця став потужним стилістичним засобом увиразнення у кінематографії й художній прозі. Вогонь — колірна домінанта кіноповісті «Україна в огні». Саме вона увиразнює трагічну тональність твору. Колір вогню, що зливається з кольором крові, символізує смерть, тотальну руйнацію, всенародне горе. Червоно-кривавими барвами позначені пейзажі, картини бою, образи палаючих полів, сіл, людей, дерев, палаючого повітря. Поєднуючись із звуками, пахощами, червоно-кривава барва створює ефект руху, динаміки, передає страшну атмосферу трагедії.

Ще складніша композиція кінооповідання «Зачарована Десна». Весь твір — це органічне поєднання ліричних і філософських роздумів літнього Довженка з романтичним, захопливим поглядом на світ малого Сашка. Умовно твір можна поділити на окремі новелки («Город», «Хата», «Смерть братів», «Смерть баби», «Повінь», «Сінокіс», «До школи»), але це зруйнує цілісність твору. «Зачарована Десна» — немов суцільний плин думок, спогадів про ті умови, в яких формувався світогляд майбутнього митця.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.