Українська література - статті та реферати

Драматургія 20-х років XX ст.

Принципове оновлення засобів драматургійного письма у творчості М.Куліша. Питання зв'язку з традицією і глибинного новаторства його доробку, експериментальність, свіжість почерку. Співпраця з найпошуковішим театром того часу - «Березілем» Л.Курбаса, реалістичне розкриття глибинних зрушень у психології й моралі, змалювання об»ємних людських характерів та трагічних конфліктів у п'єсах «97», «Маклена Граса», Багатство змісту й винахідливість художнього втілення у «Патетичній сонаті». Драматизм світосприймання і сатиричне розвінчання потворних явищ і типів дійсності у п'єсах «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Зона», «Отак загинув Гуска». Неперехідні творчі уроки М.Куліша.

Внесок у розвиток драматургії інших представників цього жанру: «Яблуневий полон» І.Дніпровського, «Республіка на колесах» Я.Мамонтова, «Родина щіткарів» М. Ірчана. Доробок І.Микитенка та його ідейно-творча еволюція.

Бурхливий розвиток драматургії і театру. Наприкінці 20-х рр. діяли 74 професійних театри. Драматургія В.Винниченка, С.Васильченка, П.Тичини. Етапи розвитку, специфіка української драматургії цієї доби. Шукання оригінальних художніх форм. Різноманітність жанрів. Соціальна драма: «Вероніка» Я.Галана. «Диктатура», «Кадри» І.Микитенка, «Загибель ескадри» О.Корнійчука. Новітні взірці соціальної драми-трагедії — «97», «Народний Малахій», «Патетична соната» М.Куліша. Неоромантична драма: «Дон-Кіхот із Еттенгайма», «Вантаж» Я.Галана; «Дума про Британку» Ю.Яновського. Неоромантична мелодрама — «Яблуневий полон» І.Дніпровського. Драма-феєрія — «Марко в пеклі» І.Кочерги. Історична драма — «Павло Полуботок» К.Буревія, «О полку Ігоревім» Гната Хоткевича, «Алмазне жорно» І.Кочерги, «Богдан Хмельницький» О.Корнійчука. Комедія: сатирична —»Отак загинув Гуска», «Мина Мазало» М.Куліша, «Республіка на колесах» Я.Мамонтова, «В степах України» О.Корнійчука, «Соло на флейті» І.Микитенка; гумористична — «Дні юності», «Дівчата нашої країни» І.Микитенка. Широта проблематично-тематичного діапазону. Проблема національної самосвідомості народу. Морально-етична проблематика.

Тема братовбивчої війни: «Яблуневий полон» І.Дніпровського, «Республіка на колесах» Я.Мамонтова, «Марко в пеклі» І.Кочерги. Тема села: «97» М.Куліша. Його ж п’єса «Комуна в степах». «Диктатура» І.Микитенка, «Новими стежками» Г.Мізюна. Переобтяженість деяких соціальних драм публіцистичністю. Проблеми української національної культури в трагікомедіях М.Куліша «Мина Мазайло», «Народний Малахій». Гротескно-трагедійне відтворення радянської дійсності.

Згубний вплив остаточного утвердження партійно-класового підходу до явищ мистецтва на розвиток драматургії.

Драматургія 30-х - середини 50-х років.

Одноосібне лідерство в цьому жанрі О Корнійчука та оцінка його творчості сучасним літературознавством. Драматургійний талант І.Кочерги. П'єси Ю.Яновського, Я.Галана. Негативний вплив на розвиток жанру «теорії безконфліктності».

Тяжкі умови роботи українських театрів у роки війни. Перший відгук на воєнні події — публіцистично-гаслова п’єса О.Корнійчука «Партизани в степах України», поставлена багатьма українськими театрами, евакуйованими в глибокий тил 1941 р. П’єса О.Корнійчука «Фронт» (1942). Найважливіші проблеми в п’єсі — успіхи і невдачі в Радянській Армії. Переклади п’єси китайською, англійською, російською мовами, успішна постановка твору в зарубіжних театрах. Розробка О.Корнійчуком в повоєнні роки канонізованих соцреалізмом теми «нового міста» («Макар Діброва», 1948), теми «колгоспного села» («Приїздіть у Дзвонкове», 1947, «Калиновий гай», 1950). Неухильне дотримування автором одноплощинності конфліктів, що оберталася обмеженістю драматичного дійства, схематизмом, відступами від життєвої правди. Канонізація комуністичної моралі, возвеличення звершень в СРСР і замовчування ціни тих звершень О.Корнійчуком у п’єсах «Крила», «Чому посміхалися зорі», «Пам’ять серця», «Сторінки щоденника».

Інтенсивна праця у час війни І.Кочерги. П’єси «Чаша (1942), «Нічна тривога» (1942), «Китайський флакон» (1944). Історична драма «Ярослав Мудрий» (1944--1946). Співзвучність проблематики драми з проблемами воєнного часу. Напружена праця І.Кочерги над драматичною поемою про Т.Шевченка «Пророк».

Складність розвитку драматургії в повоєнне десятиліття. Труднощі поступу, пов’язані з тенденцією до безконфліктності, публіцистичності, тяжіння до «виробничих» проблем... Слабкість і звуженість драматичних конфліктів.

Художні звершення в драматургії. Поворот драматургії до глибшого аналітичного осягнення дійсності, філософської наснаженості, естетичної яскравості. Жанрова різноманітність драматургії: психологічна драма, трагедія, сатирична комедія.

П’єси історико-біографічного жанру (відтворення образів Шевченка, Франка, Лесі Українки). П’єси про героїзм, мужність, небувалі жорстокі випробування, які випали на долю людини в боротьбі з фашизмом («Генерал Ватутін» Л.Дмитерка. «Ластівка» Л.Смілянського, «Професор Буйко» Я.Баша, «Під золотим орлом» Я.Галана, «Нескорена полтавчанка» П.Лубенського). Морально-етична проблематика в драматургії («Дочка прокурора» Ю.Яновського, «Не називаючи прізвищ» В.Минка).

Прояви творчого згасання драматургії під тиском ідеологізації. Віршована драма Л.Дмитерка «Навіки разом», де вславляється дружба «старшого» та «меншого» «народів-братів», сакралізується Переяславська рада, ганьбляться «вороги народу», зокрема, гетьман І.Виговський. Драма «Арсенал» В.Суходольського, у якій викривалося «зрадників» і «запроданців» Винниченка, Петлюру, демократичну Центральну Раду. П’єса О.Довженка «Життя в цвіту», перероблена з кіносценарію «Мічурін». Тенденції утвердження в п’єсі ідеї насильницької переробки світу на соціалістичний взірець.