Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - статті та реферати
Жанр кіноповісті у творчості О. Довженка
Всі публікації щодо:
Довженко Олександр
В українській літературі творцем жанру кіноповісті був О. Довженко — видатний кінорежисер і письменник. О. Довженко створив своєрідну художню форму, що несла в собі риси кіносценарію і повісті.
Ознаками кіносценарію є фрагментарність, монтажна композиція, лаконізм діалогів, динамізм сюжету. Ознаки повісті — епічний принцип зображення життя, метафоричність, авторські відступи, яскраві пейзажні картини. Осягаючи значні пласти реальної дійсності, автор використовує монтажну композицію, яка нагадує окремі кадри, з'єднані між собою в художню цілісність і творчим задумом письменника, і розвитком художньої ідеї. При цьому важливу роль відіграє оповідач, у вуста якого автор вкладає своє бачення життя, проблем, а також ліричні, філософські чи публіцистичні відступи, що є тим містком, який поєднує окремі епізоди-кадри. Наприклад, у кіноповісті «Зачарована Десна» сюжет будується на асоціативних зв'язках між спогадами про дитинство. їх ланцюг такий: буяння городу, «географічні» межі якого сягають старої повітки й погребні з одкритою лядою, що на ній любив спати дід (перший кадр). Далі йде спогад про діда, який завершується описом його кашлю-реву (кадр другий), від якого (несподівано-вмотивований хід!) малий Сашко ховається спочатку в тютюн, потім — в огірки, а відтак — у моркву (кадр третій). Так цей монтаж замикається просторовою точкою — городом, а в часі — це розповідь-сповідь про дитинство, побудована вільно, невимушено, зокрема тому, що оповідь ведеться від першої особи, в якій зливаються голоси автора та оповідача.
Сценарій фільму «Україна в огні» складається з п’ятдесяти епізодів-картин, а кожна з них — з певної кількості кінокадрів. Але це ще й кіноповість, тому можна говорити про розділи. Епізоди, що лягли в основу цих розділів,— надзвичайні, виняткової сили, що виростають до символів: люди у ярмах і шлеях у середині ХХ століття орють землю; цнотлива і скромна дівчина відчайдушно пропонує себе першому стрічному, але нашому воїну, щоб не дістатися ворогові; хлопець обіцяє коханій повернутися до неї за будь-яку ціну, хоч бронзовим пам’ятником за вікном; двоє українців душать один одного на колючому дроті концтабору за переконання тощо.
Для яскравості зображення О. Довженко використовує різноманітні зорові образи — в пейзажах, портретах, авторських характеристиках персонажів. Це суттєва ознака жанру кіноповісті. І, безперечно, аналіз цієї форми був би неповним без довженківського ліризму, романтично-піднесеного змалювання людей, подій, природи, без авторської схвильованості й захоплення рідною землею і рідним народом.
