Українська література - статті та реферати

Новелістика Григора Тютюнника

Новела - улюблений жанр письменника Григора Тютюнника. Григір Тютюнник вважав, що новела стоїть до поезії найближче. Тому більшість йокі творів - це невеликі оповідання. У короткій новелі він умів повно розкрити внутрішній стан героя. Сучасне село - найглибший біль письменника. Тютюнник у новелах зажди працював над почуттями, що жили навколо нього i в ньому. Головний принцип його творчостi сконцентрований у таких словах: «мила моя людино, нiколи я не скажу про тебе чорного слова!» I це було правдою. Вiн умiв дивитися i на зло «з висот розуму», сприймав його душею. Особливiстю творчого стилю Г. Тютюнника є використання художньоï деталi в розкриттi характеру. «Класичний аналiз психiки в наш час не пройде. Потрiбна деталь». Яскравим прикладом може служити новела «Зав'язь».

Цiкавi твори Г. Тютюнника ще однiєю особливiстю - в них майже немає вiдступiв. Читач вiдразу поринає в яскравi життєвi картини, чує гострi дiалоги, в яких чiтко вимальовуються характери героïв, простих трудiвникiв села. Тютюнник нiколи не повчає. Вiн вiрить i любить свого читача, а тому надає йому право самому оцiнити героïв. Умiв новелiст у своïх творах показати високi почуття («Зав'язь», «Три зозулi з поклоном») чи такi ганебнi явища, як бездуховнiсть, мiщанство, споживацтво («Син приïхав»). Письменник говорив не тiльки про недолiк у соцiальному ладi, а й у нацiональному украïнському характерi. I говорив про це смiливо, вiдверто. Вiн писав, незважаючи на офiцiйну критику, яка звинувачувала його в «очорненнi свiтлоï, радiсноï дiйсностi».