Українська література - статті та реферати

Поняття про народну драму. Форми народного драматичного дійства

Всі публікації щодо:
Фольклор

Народна драма - це сукупність різних за формою і способом виконання уснопоетичних творів, які складалися для театралізованої гри. Характерні ознаки народної драми: синкретичність (поєднання слова, співу, танцю), імпровізація, комізм і пародія. Казки, хороводні пісні, календарно-обрядова поезія, весільні обряди виконувались у драматизованому вигляді, вертеп, народні сценки ставились самодіяльними акторами або за допомогою ляльок, а музичним супроводом були сопілка, скрипка, бубон, цимбали. Серед видів народної драми вирізняється ляльковий театр-драма «Вертеп». Це давня обрядова форма українського народного театру, своєрідне поєднання народної і книжної культури. Назва походить від праорійських слів-архетипів «вер», «вир», що означають «вирувати», «повертатись», «відроджуватись», «рости», а «теп» — благословений потік світлих космічних вод, світової річки. Вік вертепу - біля десяти тисяч. Драматичне мистецтво зародилось у Давній Греції на ґрунті культових свят, пов'язаних зі смертю та воскресінням Бога Діоніса. Першопочатково це було обрядове священнодійство, головним ритуальним моментом якого булла пісня-молитва-колядка.

Таке тлумачення вертепу на честь народження Христа виникло у зв'язку з розповсюдженням на наших землях християнської ідеології, яка переосмислила народну культуру. Саму назву вертепу стали тлумачити як печеру, де, за легендою, Марія народила Христа. Творцями вертепу були студенти Києво-Могилянського колегіуму. Вертепників називали річними гістьми, адже вони раз у рік приносили людям добру звістку про народження Сонця і бажали гарного врожаю. Вертепники носили з собою восьмикутну зірку - знак Коляди-Радості і співали: «Нова рада встала, що на небі хвала. Над Вертепом звізда ясна увесь світ возсіяла». Важливим ритуальним елементом вважався сміх, що збуджує людей, тому популярними були інтермедії. Уперше українська народна драма була розглянута в роботах М.Тихонравова, а першу публікацію вертепу здійснив етнограф М.Маркевич у книзі «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян» (1861 р.). Вивчали даний жанр М.Возняк, М.Грінченко, М.Йосипенко, П.Богатирьов та ін. Одним із ранніх різновидів народної драми є пісня-гра. Віддавна ці ігри мали магічний характер - заклинання весни, дощу, врожаю, відзначалися імітацією рухів трудової діяльності. Одним із різновидів народної драми є «Весілля», головними героями в ній виступають князь, княгиня, бояри, світилки, котрі виконують ряд функцій весільного обряду: сватання, заручини, плетіння вінка, гільце, дівич-вечір, коровай, саме весілля.