Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - статті та реферати
Ідейно-тематичні групи байок Г. Сковороди. Ідея «Сродної праці»
Всі публікації щодо:
Давня українська література
Всі публікації щодо:
Сковорода Григорій
Григорія Сковороду можна назвати «батьком» українського байкарства, адже до нього цей специфічний жанр не був властивий давній українській літературі. У 1769 — 1774 рр. Г. Сковорода написав 30 прозових байок, що склали знамениту збірку «Байки харківські». Першу частину байок у кількості 15 Сковорода написав трохи раніше, а в 1774 р., живучи в селі Бабаях, поблизу Харкова, він написав ще 15 байок і подарував весь збірник з 30 байок своєму приятелеві Панасу П’янкову.
Жанр байки не був тимчасовим захопленням Г. Сковороди, до нього він звертався і у своїх філософських творах, вплітаючи в їх тексти байкові сюжети.
Кожна з них має розгорнутий сюжет, композиційно складається з двох частин — основного сюжету і «сили», тобто моралі. В окремих байках «сила» переростає у невеличкі трактати. Тексти байок пересипані народними фразеологізмами, прислів'ями і приказками, літературними афоризмами. У них виразно простежується місцевий український колорит. Дійовими особами виступають тварини, речі і люди. В цілому байки Сковороди мають критичний, викривальний характер, та водночас пронизані гуманістично-демократичними ідеями, насичені дидактичним матеріалом. Сковорода уславляв високі моральні якості людини: чесність, доброту, працьовитість, скромність, природний розум, засуджував прагнення до багатства, чинів, пишного одягу, високих титулів.
Викриваючи паразитизм і тупість панівних класів, їхню гонитву за багатством і чинами, Сковорода возвеличує чесну працю, дружбу і приязнь між людьми («Собака та Вовк», «Соловей, Жайворонок та Дрізд», «Сова і Дрізд», «Собака та Кобила», «Зозуля та Косик»).
Окремі байки Сковороди написані на міжнародні байкові сюжети, зокрема сюжети байок Езопа («Жайворонки», «Гній та Діамант», «Орел і Черепаха», «Жаби»), їх ідейно-тематичне спрямування споріднене з його оригінальною байкарською творчістю. У байці «Жайворонки», наприклад, розвивається ідея сродної праці. Орел вчив Черепаху літати, але наука ця закінчилася «з великим шумом та грюком». Авторський висновок зводиться до суто сковородинського афоризму «багато хто не за призначенням починає велике діло, та погано кінчає». Цей же сюжет опрацьовано і у байці «Орел і Черепаха». В байці «Бджола та Шершень» автор подає алегоричні приклади людей, один з яких займається важкою, але сродною працею і є щасливим, а інший страждає, паразитуючи на чужих здобутках.
У байках Сковороди знайшли свій подальший розвиток сатиричні мотиви давньої української літератури. Письменник фактично завершив українську байкарську традицію XVII — XVIII ст., вивів байку як літературний жанр на шлях самостійного розвитку.
