Українська література - статті та реферати
Проблема Раннього Середньовіччя в історії давньої української літератури
Всі публікації щодо:
Давня українська література
Всі публікації щодо:
Історія літератури
Період Раннього християнського середньовіччя — це період від 988 року до поч.. 12ст. сюди відносимо Ярослава Мудрого і «Правду Руську», Іларіона, Григорія, Луку Жидяту, Теодосія Печерського, Нестора, «Повість врем’яних літ», Якова Мниха, Данила Паломника.
Художньо-естетична творчість цього колосального періоду не була статичною. Література перебувала у процесі постійної творчої динаміки. Змінювались її погляди на світ, форми творчого осмислення дійсності. Зі стилістичного боку творам київської літ 11 ст властива певна монументальність. Визначальними рисами монументального стилю є економність у використанні стилістичних елементів, обмеженн кількості прикрас, простота синтаксису, зосередження на змісті, його діловому викладі. Автори прагнули довести головну думку до афористичної формули, зробити її блискучою, довершеною з точки зору не тільки змісту, а й форми. У центрі так званих монументальних творів — одна тема. Найбільш яскравими і промовистими зразками монументального стилю є проповіді Іларіона, Теодосія, житійна література, Ізборник 1076 р., літ спадщина Мономаха, опис мандрівки Данила у Святу Землю.
Основними ідеологічними рисами ранньої київської літератури були: ідеологія «великодержавна», уявлення про династичну та державну єдність Русі, християнський оптимізм.
Цю епоху можна схарактеризувати як епоху візантійського стилю у давній українській літературі. Руське письменство не копіювало візантійського. Натомість воно творчо перетопило в собі візантійські впливи, осмислило їх, і таким чином постала своєрідна візантійсько-українська стильова цілісність. Для літератури це був етап як творення власної спадщини, так і період активного засвоєння книг інших народів.
За Єфремовим
1 - Доба національно-державної самостійності до з’єднання з Литвою і Польщею. Спроби витворити громадсько-державні форми, в писемності — візантійський вплив. Доба ділиться на 2 періоди: до татарська - доба розвитку, по татарська — занепаду.
2 - Доба національно — державної залеглості від кінця 14 до кінця 18чт. Вплив заходу. Поділяється на два періоди: доба інтенсивного розвитку під час нац.. боротьби із Польщею, 2 ще більшого занепаду
3 - Доба національного відродженння від кін. 18ст, першого виступу Котляревського
За Чижевським
І. Доба монументального стилю — XI ст.
II. Доба орнаментального стилю — XII—XIII ст.
III. Переходова доба — XIV—XV ст.
IV. Ренесанс та реформація — кінець XVI ст.
V. Барокко —кін 16—XVIII ст.
VI. Класицизм — кінець XVIII ст. — 40-ві роки XIX ст.
VII. Романтика — кінець 20-х років — початок 60-х років XIX ст.
VIII. Реалізм — від 60-х років XIX ст. ...
IX. Символізм — початок XX ст.»
За Сліпушко:
1.Дохристиянська творчість ( від найдавніших часів до 988)
2.Література раннього християнського середньовічч ( 988 — до початку 12 ст)
3.Література високого (золотого) середньовіччя 12 століття
4.Література пізнього середньовіччя часів К.Р. (13 ст. із 30х рр.)
5.Пізнє середньвіччя доби Литовсько-Руської держави (14-15 ст.)
Повіст врем’яних літ, повчання дітям мономаха, феодосій печерський, ізборники, іларіон Слово про закон і благодать, лука жидята послання, ходіння данила паломника.