Українська література - статті та реферати
Літературна спадщина Феодосія Печерського
Всі публікації щодо:
Давня українська література
Творчість Феодосія Печерського у тогочасній літературі засвідчила виникнення нової школи на ідейному рівні, адже саме він став фундатором літературного осередку Києво-Печерського монастиря. Повчання Феодосія "Запитання Ізяслава, князя, сина Ярославова, внука Володимирова (до) ігумена Теодосія Печерського монастиря" існує у двох списках — Паїсіївському збірнику ХІУ—ХVІ ст. і збірнику Новгородської Софійської бібліотеки, який датується XV ст. "Запитання Ізяслава..." — це відповідь печерського ігумена на запитання свого сюзерена. Друга частина послання присвячена проповіді святого про піст у середу та п'ятницю. Послання "Запитання благовірного князя Ізяслава про латинян" є найпопулярнішим твором преподобного Феодосія. Твір дійшов у багатьох списках, які мають декілька редакцій. Автор, вбачаючи загрозу католицизму для православ'я, говорить, що слід "цуратися віри латинської. І ні звичаїв їхніх дотримуватися, ні причастя їхнього приймати, і ні слухати, що кажуть вони", а також підкреслює, що "не подобає віру їхню хвалити: бо хто хвалить їхню віру, той, виходить, свою гудить; або хто почне хвалити неперестанно чужу віру, од якої одреклося православне християнство, той стає двовірцем, і близький до єресі". Повчання Феодосія Печерського "Про кари Божії", "На велику Чотиридесятницю", "Повчальне слово до келаря" адресувалися як ченцям монастиря, так і світським людям. Слід зазначити, що така двоадресна спрямованість творів — ченцям і світським — є характеристичною рисою всієї спадщини Феодосія Печерського. Повчання "Про кари Божії" є у літописі під 1068 р. Це є свідченням, що твори Феодосія мали вплив на суспільну думку і поширювалися серед читаючої публіки. Оригінальною частиною тексту можна вважати цільний опис пережитків поганства на Русі того часу....За Божим велінням дістаємо ми кару за гріхи наші". Збірка "Повчання преподобного Теодосія Печерського на велику Чотиридесятницю" містить шість повчань святого, виголошених протягом Великого Посту. У своїх писаннях він культивував ідею про те, що мирські володарі, зокрема князі, не зберігають, а тільки захищають "правовір'я", стоячи на сторожі церковних інтересів. Письменник категорично виступав проти католицизму, обстоюючи православну віру, називаючи її єдиною істинною вірою. А покликанням князя, на думку преподобного, є сприяти поширенню і розквіту православ'я. Таким чином зароджувалася і розвивалася ідея "богоугодного КНЯЗЯ ". Фактично Теодосій Печерський сформував могутню цер-ковну ідеологію. Категорично виступав проти будь-яких пережитків язичництва, вбачаючи у них загрозу для людської душі, яка прагне до спасіння і вічного життя. Категорично виступав проти католицизму, обстоюючи православну віру, називаючи її єдиною істинною вірою.