Українська література - статті та реферати
Основні етапи вивчення давньої української літератури. Найголовніші синтетичні огляди, її історії
Всі публікації щодо:
Давня українська література
Всі публікації щодо:
Історія літератури
Література Київської Русі вписана в давню українську літературу. Охоплює до кінця 18 ст. Поділяється на три культурно-історичні епохи:
- середньовіччя;
- ренесанс(16ст.);
- бароко(17-18ст.);
Вивчення дул поч. у 19 ст, відразу постало питання нац. Приналежності літ-ри КР. Спадщиною укр. Народу є все те, що було створене на тер-ї суч Укр її автохтонним населенням від найд часів до суч періоду.
Мих Максимович у своїй праці «История древній русской словесности» вперше репрезентував масштабну картину становлення і розвитку дул у 10-13 ст. він зробив перший переклад Слова о полку Ігоревім на суч укр. Мову. За М.Максимовичем, письменство Київської Русі - це окремий період, який поділяється на три підперіоди:
Перший - із 60-х років 9ст.- до середини 11 ст.;
Другий - із середини 11 ст. - до 1125 року;
Третій - із 1125 року(від смерті Володимира Мономаха) —до 70-х років 13ст.;
На Західній Україні першим дослідником давньої літератури можна назвати представника «Руської Трійці» Івана Вагилевича, який 1848 року у львівській газеті «Дневник руський» надрукував свої «Замітки о руській літературі».
Внесок Івана Франка у вивченні укр. Літератури визначається 2 працями: «Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р.» та «Історія укр.. літ» - своєрідний реєстр авторів, книг і видань. Одним із перших намагався поєднати в одній книзі науковий виклад історії літератури і хрестоматію. Усна і писемна творчість не роз’єднані межею, літ-ру поділяє на наукову і красну. Періодизація Івана Франка: 1.Давньоруська епоха (К.Р.), 2.Середньоруська епоха (16 18 ст.)
Для С.Єфремова предметом дослідження була виключно літературна (писана) творчість. Головним вважав ідею національну, ідею свободності. Періодизація Сергія Єфремова:
1.Доба національно - державної самостійності до зєднання з Литвою і Польщею, характерна в політичному житті спробами витворити громадсько - державні форми й оборонити їх од безупинних наскоків дикої степової людності в письменстві — візантійським впливом.
2.Доба національно-державної залеглості
3.Доба національного відродження, що виявилося в щиро народному, за формою і змістом письменстві.
М. Грушевський вважав, що твір повинен задовольняти естетичну функцію та здатність літератури відображати суспільне життя. Він виділяв чотири цикли книжної літератури:
• Передярославський( старша редакція «Руської Правди», договори русі з греками 911- 972 рр.)
• Часи київського розцвіту(Іларіон, Яків, Нестор, Мономах)
• Золотий вік староруської літератури(«Слово о полку Ігоревім», проповіді Кирила Турівського)
• Доба галицько - волинська.
Для Чижевського культурна епоха є головною. Він твердить, що історія літератури — це історія стилю. ЕпоХV в літературі визначає стиль. Запропонував схему:
1) Доба монументального стилю(11ст.)
2) Доба орнаментального стилю(12-13ст.)
3) Переходова доба(14-15ст.)
4) Ренесанс і реформація(16ст.)
5) Бароко(17-18ст.)