Українська література - статті та реферати

Інтермедії Дернівського збірника

Всі публікації щодо:
Давня українська література

Близькі за часом свого виникнення до найраніших інтермедій є інтермедії з Дернівського збірника. Очевидно, створені вони в тій самій місцевості, що й інтермедії до драми Гаватовича, можливо, в тій самій Кам’янці Струмиловій, років через п’ятдесят після них. Більшість цих інтермедій має анекдотичний характер; типи, виведені в них, дещо шаблонніші і менше відбивають специфічні особливості українського побуту та психічного складу українців, ніж інтермедії до драми Гаватовича. Дійові особи інтермедій Дернівського збірника — українські селяни, цигани, євреї, студенти. Проте ці інтермедії відзначаються дуже жвавою, хоч і грубуватою дією і, безперечно, викликали великий інтерес тогочасного глядача. Друга інтермедія на сюжет про селянського сина, якого батько віддає в науку, або інтермедія восьма, де одним з епізодів є примусовий продаж русином палиці (кия) єврею. У Дернівському збірнику виділяються третя і четверта інтермедії, в одній з яких фігурують німець і хлоп, а в другій — козак, поляк і німець. У третій інтермедії нахабний і хвалькуватий німець, що говорить ламаною польською мовою з невеликою домішкою німецьких слів, зустрівшись з українським селянином, хоче поживитися всякими українськими ласощами — маслом, білим хлібом. Але їх нема в господарстві селянина, що живе на сухому хлібі і холодній воді. Німець обурений тим, що хлоп пропонує йому їсти сухий хліб, і, лаючись, загрожує побити його нагаєм і шпагою. Хлоп спокійно і з гідністю вислуХVє погрози німця і, в свою чергу, обіцяє побити його ціпом, яким молотять хліб. Німець хвастає уявними перемогами своїх співвітчизників над татарами під Кам’янцем-Подільським, але хлоп викриває його хвастощі. Він нагадує йому, як німці злякалися при зустрічі з татарами, що насправді перемогли німців, б’є його ціпом, але, по своїй добродушності, потім підіймає німця, пропонує йому помиритись і, взявши його за руку, виводить. У цій інтермедії теж досить чітко дає себе знати соціально-політичний і національний момент: бідний український селянин протестує проти чужоземного засилля, проти знахабнілих недругів своєї батьківщини. Персонажі інтермедій Дернівського збірника говорять українською мовою, польською, іноді з домішкою дуже перекрученої німецької, псевдоциганської, а один раз пускається в хід і латинь. Євреї говорять українською мовою, іноді з домішкою полонізмів, незмінно при цьому шепелявлячи. Комізм у цих інтермедіях, як і в ряді інших, досягається, між іншим, тим, що персонажі перекручують слова.

22. "Повість врем’яних літ", її редакції, основні видання тексту

Важливою пам'яткою політичної думки Київської Русі є літопис «Повість врем'яних літ» монаха Києво-Печерської лаври Нестора. Повість врем’яних літ дійшла до нас не в оригіналі. Першу редакцію твору було завершено 1113 р Нестором, 1116 р датується друга редакція, створена ігуменом Видубицького монастиря Сильвестром, 1118 р — третя редакція невідомого літописця. Перша редакція не збереглася. Друга і третя редакції дійшли у Лаврентіївському та Іпатіївському списках. До Лаврентіївського літопису увійшли повість врем’яних літ, повчання мономаха і його послання до олега Святославича.

Радзивіловський літопис, що близький до Лаврентіївського, відомий у двох списках 15 ст: Радзивіловський і Московсько-академідний. Іпатіївський зберігся у кількох списках, основними серед яких є власне Іпатіївський і Хлібниківський.