Українська література - статті та реферати

«Євхаристиріон» Софронія Почаського

Всі публікації щодо:
Давня українська література

Про Софронія Почаського відомо небагато. Не знаємо дат його народження і смерті. Правдоподібно, що вчився він у Київській братській школі і що саме його згадано між декламаторами віршів Касіяна Саковича на погреб гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного під іменем Стефана Почаського. Припускають, що Софроній був одним із тих молодих ченців, яких Петро Могила послав удосконалювати освіту за кордон. У 1631 — 1632 рр. бачимо його вчителем риторики і, можливо, поетики у лаврському «гімназіоні», звідки Софроній переходить у Києво-Могилянську колегію. В 1638 р. він стає ректором цієї школи та ігуменом братського Богоявленського монастиря, в 40-ві роки — ігуменом Трьохсвятительського монастиря в Яссах, при якому заснував академію. Автор поетичної книги «Евхаристиріон, або Вдячність», присвяченої Петру Могилі (вийшла в Києві 1632 року). Писав здебільшого давньоукраїнською мовою.

"Євхаристиріон" є складним твором, де історія і політика змішуються з традиційною риторикою. Написаний під керівництвом Софронія Почаського (або й ним самим), твір був призначений для аудиторії, що легко розуміла його натяки й мотиви. Детально описується структура твору: титульна сторінка, "Інтродукція", перший цикл віршів "Гелікон", другий цикл віршів "Парнас", остання сторінка "Зоїлові невдячному". Досліджуючи ренесансну і післяренесансну панегіричну традицію, до якої належить "Євхаристиріон", автор доводить, що значення цієї пам'ятки не вичерпується висловленим наміром вшанування Петра Могили, — твір містить складне алегоричне зображення засновника Київської школи й самого закладу і кидає світло на історичні обставини, що вмотивували його написання.