Українська література - статті та реферати

«Повчання» Володимира Мономаха

Всі публікації щодо:
Давня українська література

Твір писався протягом тривалого часу, кожна частина була написана у певний період життя.

Перша частина твору нап прибл 1099 у час, коли мономах розпочав серйозну боротьбу за київський стіл. Це фактично виклад головних світоглядних засад князя, які будув на христ принципах

Друга част була завершена 1117. Це своєрідний літопис-автобіографія, у якому викладено історію князювання і походв Мономаха.

Третя частина була написана в ост рік життя мономаха — у 1125. Це духовний заповіт князя своїм синам і нащадкам

«Повчання дітям» - скоріш символічна назва, твір можна назвати широким за спрямуванням.

Своє «Повчання дітям» князь Володимир Мономах написав у досить поважному віці, про що свідчать слова: «Сидячи на санях (тобто готуючись до смерті), помолився я в душі своїй і воздав хвалу Богові, що він мене до сих днів, грішного, допровадив». Аналіз тексту показує, що твір був написаний десь у середині лютого — на початку великого посту 1117 р.

В творі можна виділити три окремі частини:

- релігійні вказівки;

- правила, що торкаються обов’язків князя;

- життєпис самого автора, що має служити дітям прикладом і наукою.

Опираючись на Святе Письмо та писання отців церкви, говорить Мономах у релігійному викладі про Божу любов і Божу всемогутність. Коли ми, думає автор, на кого лихі, бажаємо його крові. Натомість Бог терпить усі наші гріхи й дає можливість за допомогою каяття, сліз і молитви одержати над ними перемогу й позбутися їх. Дає також докази Божої всемогутності, діла якої — сонце, місяць, темрява, світло, води, земля, птиці, риби й людина у всіх своїх подобах і обличчях. Закликає до каяття, поклонів, молитов. Навіть серед ночі добре є співати побожні пісні й бити поклони. Так само сидячи на коні, коли нема іншого діла, ліпше говорити: «Господи помилуй», ніж думати якусь нісенітницю.

У другій частині говорить автор про обов’язки щодо ближнього як про повинності доброго господаря. Наказує допомагати бідним, брати в опіку вдовиць і сиріт. Забороняє карати смертю: «Ні невинного, ні винного не вибирайте й не кажіть убивати». Велить додержуватись присяги, шанувати священиків, ченців, старшин, викинути гордість із серця, застерігатися лінощів. Саме цю систему моралі можна назвати певним чином революційною; фактично вже в ХІІ столітті на Русі відбулося скасування смертної кари.

Звертаючись до синів, Володимир Мономах радить самим виконувати усі обов’язки на війні, самим слідкувати за всім, не покладаючись ні на кого, «бо знагла людина погибає».

Володимир дає поради і настанови з усіх галузей суспільного та особистого життя. Зокрема, гостей потрібно шанувати, з якої сторони вони б не прийшли, бо гості, чи то подорожні, мимо ходячи, прославляють чоловіка по всіх землях — або добрим, або лихим».

Жінку, як радить Мономах, потрібно любити, але не давати їй влади над собою. »Що вмієте, - закінчує автор свої вказівки, - того не забувайте, а чого не вмієте, того вчіться... І нехай сонце не застає вас у постелі...»

У третій частині «Повчань...» Володимир Мономах розповідає про різні пригоди і небезпеки у своєму житті, із яких би вийшов цілий і здоровий. Говорить це з метою пояснити нещадним, що все на Землі відбувається з волі Господа Бога нашого. На це дає приклади з, власного життя: два тури брали його на роги: лось раз топтав ратицями, другий раз колов рогами; дикий кабан вирвав йому меч; ведмідь укусив його за ногу; лютий звір скочив на плече й повалив його разом з конем. Але все-таки Бог стеріг і хоронив його. Він радить «Шануйте Бога, який дав нам милість свою».

При написанні «Повчання...» користувався Володимир Мономах «Завітами дванадцятьох патріархів» і такими статтями як «Повчання синам Ксенофонта» та «Повчання синові Феодори», що ввійшли з збірник князя Святослава.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.