Українська література - статті та реферати

Творчість Луки Жидяти

Всі публікації щодо:
Давня українська література

Лука Жидята (p. н. н. — 15.10. 1059) — релігійний діяч, проповідник. 1036 p. поставлений волею кн. Ярослава Мудрого єпископом Новгородським. Один з Ярославових книжників. За часів його єпископства у Новгороді збудовано Софійський собор, створено Остромирове Євангеліє. Засуджений митрополитом Єфремом на "монастирське сидіння" у Києві (1054 — 57).

Псевдонім «Жидята» пов'язаний з течією «зжидовілих», які прагнули робити власні переклади книг Старого Заповіту із староєврейської мови, зокрема цікавили їх книги, які не перекладалися православними (Пятикнижжя, книги Іова, Руфі, Данила, Есфірі, Псалтир, Книги Соломона.)

З творів Л. Ж. збереглося лише "Повчання до братії" (знайдено й опубліковано 1815 р. Р. Ф. Тимковським) — одна з найдавніших пам’яток вітчизняної етичної думки і перший зразок проповідницької літ-ри. "Повчання" Л. Ж. ґрунтується переважно на Старому Завіті й містить перелік моральних сентенцій, що засуджують лінощі, закликають відвідувати церкву, благочестиво молитися, бути добрим і незлопам’ятним, милосердним, дотримуватись християнських заповідей тощо.

Це — своєрідна антологія афористичних виразів морального змісту: «Негоже вам, браття, ні балагурити, ні сороміцькі слова говорити, ні гніватись щодня. Не лайтеся, не глузуйте ні з кого, а напасті терпіть, маючи надію на Бога.

Ні зухвальства не майте, ні гордині, нічого такого не чиніть, пам’ятаючи, що завтра будемо смородом, і гноєм, і червами.

Будьте покірними і лагідними — будете ж послушниками і виконавцями Божих заповідей, бо у гордівливому серці диявол сидить, і Боже слово не хоче утвердитися у ньому.»

Автор закликає читача жити в мирському світі, але з орієнтацією на моральні ідеали чистоти, викладені у Святому Письмі.