Українська література - статті та реферати
Принципи навчання української літератури
Всі публікації щодо:
Методика викладання літератури
Загальнодидактичні принципи. Провідні ідеї організування діяльності вчителя і учнів, що визначають характер навчального процесу з усіх предметів. До них належать принципи науковості (усе, що подається учням, науково правильне), систематичності (системність у роботі вчителя: опора на відомий матеріал, розгляд нового матеріалу частинами, акцентування на ключових поняттях, продумування системи уроків), індивідуального підходу, міцності й усвідомленості знань (основна ознака міцності знань — засвоєння фактів, понять, ідей, глибоке їх розуміння; міцність знань пов’язана з вдумливим і повним прочитанням текстів; важливий складник успіху — засвоєння теоретико-літературних понять, переведення термінології в активний словник), зв’язку теорії з практикою (перенесення на виучуваний твір теоретичних знань про літературний напрям — учні шукають у тексті його ознаки), наочності (зв’язок абстрактного мислення з предметним та образним), етнізації (простеження у художньому творі проблем національного змісту), культуровідповідності (формування системи духовних цінностей, властивих українському народові та іншим), природовідповідності (знання вікових особливостей учнів, що впливає на сприймання твору), гуманізації (повага до особистості, спонукання до свідомого вибору, визначення громадської позиції).
Специфічні принципи. Їх поява зумовлена специфікою дисципліни «українська література» порівняно з іншими шкільними предметами — мистецькою сутністю художнього слова. Літературна освіта зорієнтована на формування історії літературних знань, культури, щирості, багатства почуттів юної особистості, має сприяти розвитку ерудиції, розумінню життя. До специфічних належать принципи історизму ( біографія і твори кожного письменника подають в історичному контексті доби, у старшій школі розглядають історично-літературні періоди), естетизму (сутність художньої літератури як мистецтва слова), емоційності (необхідність емоційного слова автора про творчість, аналізу почуттів літературних героїв, методичного спрямування уроку на емоційний відгук читачів, формування вміння емоційно виразно читати лірику, фрагменти епічних творів, перевтілюватись у персонажів п’єс), виходу за межі предмета (якщо у творі порушена проблема психологічного, історичного, філософ, соціологічного чи іншого змісту, варто звертатись до сфер цих наук; використання на уроках творів мистецтв, які пов’язані з художнім текстом, мають спільні тему\образ, репрезентують той самий напрям у мистецтві).
Ці принципи навчання є базовими для будь-якої методичної моделі. Під час уроку реалізовується комплекс принципів, на кожному етапі навчального процесу певний з них стає провідним, їх взаємозв’язок — необхідна умова успішного вивчення літератури.