Українська література - статті та реферати

Формування в учнів теоретико-літературних понять

Всі публікації щодо:
Методика викладання літератури

У школі систематичний курс із теорії літератури не вивчається. У програму теоретико-літературні поняття уведені за лінійним і концентричним принципом. Вивчаються вони на матеріалі конкретних художніх творів. Вибір цих понять проводиться з урахуванням того, якою мірою знайомство з ним потрібне школярам на певному етапі літературної освіти.

Кожне теоретико-літературне поняття не розкривається учням відразу в наперед визначеній глибині й об’ємності, а формується поступово: простіші ознаки засвоюються раніше, складніші — пізніше. Деякі поняття вивчаються протягом декількох років навчання дітей у школі. Наприклад, у 5 класі учні довідуються, що літературний портрет — це опис зовнішності персонажа, в 6 класі засвоюють найпростіші художні функції, в 7 класі дізнаються, що портрет — один із засобів творення художнього образу людини у творі.

У роботі вчителів-словесників під час вивчення теоретико-літературних понять допускаються методичні помилки та недоліки. Теоретичні відомості, засвоєні учнями, не застосовуються в практичній роботі. Часто школярі їх заучують напам’ять із підручника, а застосувати в процесі аналізу художнього твору, наприклад, не вміють. Таке вивчення теорії літератури носить формальний характер, натомість цей процес вимагає системності.

Кожне теоретико-літературне поняття має численні ознаки, а в обов’зковий мінімум середньої школи входить лише певна частка. Ці ознаки повинні відповідати таким вимогам:

✵ правильно, достатньо повно розкривати сутність самого поняття й відповідного художнього явища;

✵ бути доступним учням певного віку та певних пізнавальних можливостей;

✵ бути цінними в освітньо-виховному відношенні;

✵ забезпечувати належну основу для вироблення в школярів практичних умінь та навичок.

У сучасні методиці загальноприйнятим є положення про триетапний шлях засвоєння учнями кожного теоретико-літературного поняття, а саме:

✵ нагромадження відповідних спостережень над певними літературними явищами й фактами під час вивчення художніх творів і оглядів розвитку словесного мистецтва;

✵ пояснення поняття, формулювання визначення;

✵ збагачення засвоєного поняття новими ознаками й вироблення в учнів уміння користуватися цими визначеннями практично.

Теорія літератури складається з чотирьох основних розділів: «Художня література як форма суспільної свідомості», «Художній твір» (підрозділи — «Композиція», «Художні засоби мови», «віршування»), «Літературні роди й види» (підрозділи — «Епос», «Лірика», «Драма»), «Літературний процес». Із цих розділів у шкільну програму введено окремі поняття, вивчаються на різному матеріалі і в різний час — це приводить до спонтанності. Системність вивчення будь-якого предмета передбачає два основні моменти: певний порядок подання навчального матеріалу й зв’язність його частин.

Автори «Наукових основ методики викладання літератури» називають системно-структурний спосіб подолання спонтанності вивчення матеріалу, який передбачає три ступеня систематизації знань учнів із теорії літератури.

Перший ступінь — під час розкриття сутності кожного поняття встановлюємо внутрішні зв’язки його з іншими однорідними, вже засвоєними, внаслідок чого окремі поняття , що вивчаються в різний час і на різному художньому матеріалі, об’єднуються в сталі групи знань.

Наприклад, вивчаючи епітет, з’ясовуємо, чим цей троп подібний до порівняння (ознаки, художні функції) і чим від нього відрізняється. Цей прийом зіставлення застосовуємо в 6 класі при вивченні гіперболи, алегорії, уособлення, в 7 класі — метафори, синекдохи, в 8 класі — іронії, внаслідок чого ці зображувально-виражальні засоби об’єднуються в одну групу — «Тропи».

Другий ступінь систематизації. У зв’язку з тим, що різні групи однорідних понять формуються паралельно, на певному етапі розкриваємо спільне й відмінне в близьких групах. Так, у 7 класі вже досить сформовані групи лексичних та синтаксичних образотворчих засобів, а тому їх можна об’єднати в підрозділ системи — «Художні засоби мови».

На третьому ступені всі підрозділи й окремі групи об’єднуємо в чітку систему . підрозділи «Художні засоби мови» разом з двома іншими («Композиція», «Віршування») становить один розділ — «Художній твір», який об’єднується з трьома іншими розділами науки. На таку роботу відводимо уроки повторення вивченого матеріалу.