Українська література - статті та реферати

Вивчення літературної критики на уроках української літератури в 9 — 12 класів

Всі публікації щодо:
Методика викладання літератури

Звернення до літературної критики у широкому плані можливе у старших класах з поглибленим вивченням української літератури, у школах-гімназіях, ліцеях тощо. Школярі текстуально вивчають високі зразки художньої літератури, так само вони мають познайомитися з високими зразками аналітичної думки, зокрема літературно-критичною галуззю українського мистецького процесу. До літературно-критичних матеріалів звертаємося на різних етапах вивчення монографічної теми, а саме: під час вивчення біографії письменника, у процесі аналізу твору, на підсумкових заняттях. Робота над літературно-критичними творами дає взірець літературознавчого аналізу твору, визначення ознак індивідуального стилю письменника, встановлення його зв’язків із історичною епохою та з літературними традиціями. До текстуального вивчення в класі літературно-критичних творів учитель вдається зрідка, бо така робота надто складана для пересічного учня-старшокласника, адже критична література, як правило, розрахована на фахівців. У повсякденній практиці учень працює зі статтями із шкільного підручника, які адаптовані до рівня розвитку дітей певної вікової категорії. До наукових статей звертаємося за таких умов:

✵ письменник, творчість якого вивчається, є не лише майстром художнього слова, а вченим-літературним критиком (І. Франко, Леся Українка, М. Зеров, М. Рильський тощо). Досліджуючи критичну спадщину митця, учні повніше складуть уявлення про особу письменника, його індивідуальний стиль та особливості світобачення, а також його внесок у вітчизняну культуру;

✵ між письменниками були тісні контакти (дружба, співпраця, взаємодопомога тощо), і стаття одного з них розкриває духовну сутність і мистецьку своєрідність митця іншого. (Так, Леся Українка писала про О. Кобилянську, М. Рильський про Остапа Вишню тощо). Опрацювавши статтю, учень матиме змогу глибше опрацювати творчий спадок обох митців;

✵ у статті, написаній дослідником, у доступній для учнів формі, без застосування складної наукової термінології, по-новому характеризується окремий твір якогось письменника чи творчість у цілому.

Чинними програмами для текстуального вивчення пропонується не так багато статей (У. Самчук «Нарід чи черні» у 11 класі). Методисти ж вважають, що учитель у перелік статей для текстуального вивчення в старшій школі може ввести фрагменти зі статей, присвячені певній постаті чи твору, але з різними поглядами на той самий предмет дослідження. Окрім цього, чинні програми пропонують учителя-словеснику список рекомендованої наукової літератури, якою він може скористатися під час підготовки до вивчення теми чи проведення уроку, активними учасниками цього процесу можуть бути й школярі.