Українська література - статті та реферати

Методи навчання, зумовлені джерелом здобуття знань (лекція, бесіда, самостійна робота, гра, творче читання)

Всі публікації щодо:
Методика викладання літератури

Істотну роль у підвищенні ефективності викладання літератури має доцільно організована самостійна робота учнів, сутність якої полягає у самостійному виконанні школярами навчальних завдань репродуктивного чи творчого характеру під безпосереднім чи непрямим керівництвом учителя. На уроках літератури самостійна робота сприяє розвитку в учнів умінь і навичок працювати з додатковою літературою, зіставляти літературні факти, образи, художні твори, давати їм оцінку, робити узагальнення, висновки. Все це значно підвищує якість їхніх знань, позитивно впливає на формування особистості, вибору ними певних естетичних ідеалів, розвиває творчі здібності. Учень не завжди спроможний самостійно зробити потрібні висновки і узагальнення, взяти з твору максимально важливе і необхідне для майбутнього життя. Самостійна робота доповнюється бесідою, а також живим словом учителя, учні обмінюються думками, почуттями.

Учителі-словесники часто на уроці літератури звертаються до лекції -найбільш зручного та економного засобу передачі складного, великого за обсягом навчального матеріалу. Педагогічна енциклопедія дає таке визначення: «Шкільна лекція - це систематичний, послідовний виклад учителем навчального матеріалу, застосовується у старших класах».

Застосування методу шкільної лекції диктується не лише навчально-виховними завданнями та характером дидактичного матеріалу, але й віковими особливостями учнів, рівнем їхньої підготовки. Сприймання лекційного викладу вимагає від учнів широкого кола знань, уміння зосереджуватись під час слухання, запам'ятовувати основне. Рівень розумового розвитку старшокласників дозволяє вільно користуватися лекцією як ефективним методом вивчення літератури

Проте метод шкільної лекції часто піддається критиці за те, що під час його використання передаються «готові» знання. Більшість наукових праць, які вивчаються в середній школі, - дидактично оброблені, доступні для учнів. Це закономірно, адже у процесі навчання неможливо кожного разу під час одержання нових понять проходити весь той шлях пізнання, який пройшло людство. Багато з того, що пізнане, перевірено практикою, оформлено в наукових поняттях, засвоюється, зазвичай, в готовому вигляді.

Бесіда — найбільш активний метод вивчення літератури.

Бесіда живе спілкування вчителя з учнями.

Переваги бесіди:

✵ має великі можливості для індивідуальної роботи з учнями;

✵ упродовж бесіди учитель має можливість виявити безпосередні читацькі реакції учнів і їх рівень осягнення твору;

✵ під час бесіди здійснюється безпосередній зв’язок учителя й учнів;

✵ формує самостійність, удосконалює вміння зіставляти і узагальнювати, аргументувати власні думки;

✵ бесіда — це живе спілкування вчителя і учнів, внаслідок чого розвивається зв’язне мовлення учнів;

✵ бесіда формує вміння слухати і полемізувати; спонукає до розмірковувань. Бесіда створює таку навчально-виховну ситуацію, за якої учень своїми словами висловлює власну думку.

«Бесіда, на думку Б. Степанишина, звільняє від лабет догматизму, від звички говорити завчено, - так, як книжка пише; коли на світ народжуються міркування, не передбачені ні підручником, ні вчителем. Коли ж бесіда переходить у дискусію — це торжество усієї методики вчителя».

Основою дидактичної гри є пізнавальний зміст, що полягає в засвоєнні тих знань і вмінь, які застосовуються під час розв’язування навчальної проблеми, поставленої грою.

Тому, враховуючи такі великі педагогічні можливості гри, вчителі у своїх дидактичних концепціях усе більше уваги приділяють грі, різноманітним ігровим прийомам і завданням, прагнуть розробити цілісні освітні концепції, основою яких мають бути ігрові форми навчально-виховної діяльності.

Поняття «ігрові педагогічні технології» включає досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор. На відміну від ігор взагалі, педагогічна гра має істотну ознаку — чітко поставлену мету навчання й відповідні їй педагогічні результати, які можуть бути обґрунтовані, виділені в явному вигляді й характеризуються навчально-пізнавальною спрямованістю. Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що виступають як засіб спонукання, стимулювання до навчальної діяльності.

У системі методів Н.І. Кудряшева названий метод творчого читання. Метою його є активізація художнього сприйняття і на початку вивчення твори, і після аналізу. Методичні прийоми, що забезпечують реалізацію методу творчого читання: виразне читання, коментоване читання, бесіда, творчі завдання з особистим враженням, постановка на уроці навчальної проблеми. Види навчальної діяльності школярів: читання, заучування, слухання, складання планів, розповідання, створення відгуків, розгляд ілюстрацій. В цілому йдеться про першого ступеня в логіці пізнання літератури.