Українська література - статті та реферати

Антиімперська постава Т. Шевченка у поемах періоду «Трьох літ»

Шевченко є основоположником жанру політичної сатири. Провівши вісім місяців в Україні, він зрозумів своє історичне завдання й свій обов'язок перед батьківщиною як прямий шлях безкомпромісної революційної боротьби. Під безпосереднім враженням від тогочасної дійсності в Україні з’являються такі твори як Розрита могила, «Великий льох», «Сон», «Кавказ», «Єретик», «І мертвим, і живим…».

До антиімперських можна віднести усі не цензуровані твори Шевченка періоду «Трьох лі». Саме в цей період Шевченко переосмислює своє ставлення до козацької еліти, гетьманів, вказує на їх продажність і готовність служити інтересам чужих імперій. Однак найяскравіше його антиімперська позиція проявилась у сатиричному творі «Сон» («У всякого своя доля»). Автор з їдким сарказмом змалював свавілля та жорстокість російського царату і закликав до знищення цієї деспотичної системи:

«…От стою собі й читаю/Що на скелі наковано:/Пєрвому — вторая/ Таке диво наставила./ Тепер же я знаю:/Це той перший, що розпинав/ Нашу Україну, /А вторая доконала/Вдову сиротину…»

Петербург був побудований на кістках українців і Шевченко про це знав і писав з великим болем, ніби передаючи голосіння померлих душ козаків, які загинули, будуючи «місто над Невою»:»…Ти нас з України/ Загнав , голих і голодних ,/У сніг на чужину/ Та й порізав, а з шкур наших/Собі багряницю/Пошив жилами твердими /І заклав столицю…»

У сатиричному творі «Сон» («У всякого своя доля») автор з їдким сарказмом змалював свавілля та жорстокість російського царату і закликав до знищення цієї деспотичної системи. Картини «Сну» нагадують подорож поета по пеклу, а підзаголовок «комедія» підсилює сатиричну іронію й гостроту. Жанр комедії лише підкреслює саркастичну іронію солдафонського устрою всезагального приниження й ґенерального мордобитія. У цій сірій атмосфері північної столиці кишать запроданці, кар’єристи, які за будь-яке приниження готові купувати місця «коло самих» — жалюгідних помазанників, що роздають стусани у самі сановні пики. Поема «Сон» вважається одним з найвизначніших взірців світової сатири.

У поемі-містерії «Великий льох» осуджує явища минулого й сучасного України. Висміює приєднання України до Російської імперії та внаслідок чого козацька старшина перетворилась на слухняного виконавця волі Москви. Обурюється політикою Катерини (знищення Запорозької Січі, запровадження кріпаччини, ліквідація національної школи тощо). Саркастична містерія своєю гіркою іронією гостро засуджує не лише царизм, а й усіх тих, хто сприяє здійсненню його загарбницьких планів. Душевний біль поета за поневолену батьківщину вилився у гірку інвективу всім українцям, які сприяли чи потакали загарбницькій політиці царату

У творі «Кавказ», що поєднує жанрові ознаки лірично-сатиричної поеми, політичної медитації та героїчної оди, Т. Шевченко із сарказмом виступив проти імперської політики царської Росії і закликав пригноблені народи до революційної боротьби. зображає завоювання Кавказу як відверту наругу над волею. Слава царям явно іронічна, саркастична, поет пародіює царську лімнологію. У формі такого ж дошкульного сарказму поет іронізує над вдаваним благочестям офіційного православ’я. Іронія поета дозволяє побачити справжню суть царизму, водночас вона звучить гіркою інвективою усім загарбникам.