Українська література - статті та реферати

Художня своєрідність творчості Олеся - лірика і драматурга

У 1907 р. у Петербурзі вийшла перша книга Олеся — «З журбою радість обнялась», що принесла славу молодому поетові. Своєю творчістю наголосив на естетичній цінності поетичного твору, рішуче заперечив абстрактну декламаційність. Життя природи, кохання, перипетії громадської боротьби — основна тематика першої збірки, що надовго визначила й тематику творчого доробку поета. В наступні роки з'являються нові збірки — «Поезії. Книга II» (1909), «Поезії. Книга III» (1911), «Драматичні етюди. Книга IV» (1914), «Поезії. Книга V» (1917). Не набувши чітких політичних орієнтирів, Олесь після Великої Жовтневої соціалістичної революції опиняється за кордоном (1919). Еміграція стала трагедією життя Олеся. Настрої пригніченості, нудьги і самотності наповнюють першу «закордонну» збірку віршів Олеся — «Чужиною» (Відень, 1919). «В вигнанні дні течуть, як сльози...» — такими словами розпочинається один з перших віршів книги. Невдовзі, у 1921 р., виходить «Перезва» — збірка гостросатиричних віршових творів, що викривають життя, побут і політичні принципи емігрантської громади. Почуття людини, позбавленої рідного дому, поглиблюються. В одному з віршів поет уявляє себе мертвим, але похованим в рідному краю, проте доля вигнанця гірша, ніж доля мерця.

Олександр Олесь є автором низки творів драматичних жанрів. У 1914 р. вони вийшли окремою книжкою. Переважно це символістські драматичні етюди та поеми, де йдеться про душевно-почуттєві колізії життя людей. Умовно Олесеві драматичні твори можна поділити на дві групи. Перша — кількісно більша — присвячена інтимним почуттям людини ( художня увага зосереджена на почуттях кохання, зради, ревнощів, помсти). Сюди належить більшість створених автором драматичних зразків, серед яких «Над Дніпром»(1911), «Ніч на полонині», «Осінь», «При світлі ватри», «На свій шлях», «Трагедія серця» та інші. Друга група охоплює кілька творів автора, де головну увагу приділено художній інтерпретації проблем відносин між масою та індивідуальністю, талантом та публікою; фатуму в житті людини, митця та його ролі в житті суспільства тощо. Такими творами є «Танець життя», «По дорозі в Казку», «Злотна нитка». В останні десятиріччя життя послаблюється активність його поетичної творчості, він займається переважно інсценізацією народних казок, написанням лібретто для дитячих опер. Помер письменник у Празі 1944 р.