Українська література - статті та реферати

Олександр Довженко-прозаїк. «Україна в огні»: проблематика, персонажі, жанрово-стильові особливості. Доля твору

Всі публікації щодо:
Довженко Олександр

«Україна в огні» — кіноповість Олександра Довженка, присвячена подіям 2-ї світової війни, долі сільської родини та простих селян. Основою кіноповісті стали оповідання Довженка «На колючому дроті», «Незабутнє», «Перемога». Уривки з кіноповісті вперше були надруковані російською мовою 1943 року, українською — 1962. Сталін заборонив кіноповість як для друку, так і для екрану. Кіноповість має доволі складну будову: декілька сюжетних ліній і ліричні відступи. Сюжетні лінії: лінія захисту Батьківщини (доля роду Запорожців та інших учасників бойових дій); лірична лінія Олесі і Василя; лінія Христі Хутірної; вчинки ворогів і поведінка Лиманчука. У ліричних відступах Довженко порушує проблеми дезертирства, партії (саме монолог про партійну номенклатуру), проблеми особистості на війні — ліричний відступ про рядових бійців, філософську проблему про плинність часу, про відносність часу. Довженко, як ніхто інший, сміливо й реалістично передав гіркоту поразок і відступу та героїзм українського народу в боротьбі з фашизмом, розвінчував сталінську концепцію класової боротьби, критикував методи виховання нашої молоді, незнання нею рідної історії й відсутність національної гордості. Це становить головну тему повісті. Ідея твору, за словами самого автора, — незламність сили й непохитність духу нашого народу, здатність до визвольної боротьби і впевненість у перемозі над ворогом. Про специфіку сюжету й композиції «України в огні» митець писав, що в ній видно «сліди битви сценариста з письменником». Довженко-письменник прагнув висловитися повніше й яскравіше, що призвело до використання в кіноповісті численних вставних оповідань, епізодів, спогадів, аналітичних роздумів і ліричних відступів. Довженко-сценарист змальовує воєнні баталії, окремі епізоди з життя героїв та їхні вчинки, довільно розширюючи рамки сюжету в часі й просторі. Болючі роздуми Довженка про причини денаціоналізації українців «озвучують» німці. «Людвігу, ти мусиш знати, у цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п’ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім’я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту… Ти знаєш, вони не вивчають історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п’ять літ живуть негативними лозунгами відкидання Бога, власності, сім’ї, дружби! У них від слова нація остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників… От де ключик від скриньки, де схована їхня загибель…», — повчає німецький комендант свого сина. Довженко був одним із перших письменників, хто так сміливо й правдиво показав розтерзану Україну. Кіноповість письменник почав писати на початку війни. Швидко написав, зняв фільм, але і кінофільм, і повість були осуджені й заборонені. Фільм узагалі не вийшов на екрани, а повість уперше опублікували вже після смерті письменника. Для розгляду кіноповісті 31 січня 1944 р. було скликано спеціальне засідання політбюро ВКП (б), на якому й розпинали О. Довженка.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.