Українська література - статті та реферати
Слово як основна одиниця мови. Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова. Типи переносних значень слова
Всі публікації щодо:
Мовознавство
Слово як морфологічна одиниця-конструкція являє собою єдність взаємопов’язаних і співвідносних морфем, які утворюють його. слово — це самостійна, наділена одним або кількома граматичними значеннями одиниця мови, яка передає одне чи більше лексичних значень, легко відтворюється і є бу-дівельним матеріалом для речення. Основна відмінна риса слова, якою воно відрізняється і від морфеми, і від словосполучення, — це наявність у ньому певного граматичного значення. Слово характеризують певними ознаками, зокрема: 1) фонетичними; 2) семантичними; 3) морфемним складом; 4) словотвірними; 5) грама-тичними ознаками; 6) морфологічною словозміною; 7) синтаксичними властивостями. Лексичним значенням називається співвіднесеність слова з предметами, явищами, процесами, відношеннями, закономірностями реальної дійсності та поняття про них. Слово називає предмет, і це є його лексичним значенням. Воно само по собі є складним явищем і змінним, воно може мати в собі є складним явищем і змінним, воно може мати в собі окремі відтінки, які в процесі життя слова набувають здатності переростати у нові значення. Слова виникають з одним лексичним значенням, але поступово в ньому під впливом різних мовних ситуацій виникають мовні зміни, що ведуть до появи нових значень - похідних. Слова, що мають первинне і вторинне /похідне/ значення, називається багатозначними /полісемічним/. Первинне значення називають прямим, вторинні - переносним. Багатозначність виникає від того, що мовці помічають схожі риси предметів, подібність явищ у житті і тому переносять назву одних предметів на інші.
Метафора (- це тип переносного вживання слова, що ґрунтується на подібності тих або інших ознак. Найчастіше відбуваються метафоричні перенесення ознак, властивостей предметів на істоти і навпаки, наприклад: І земля, і вода, і повітря - все поснуло.
Метафора може бути побудована на: подібності кольору: Сонце кривавим блиском обливало сніжні полонини; схожості поведінки, способу дії: Втома крадеться тихо, але він втомі взяти себе не дає та ін.
На основі метафоризації в художньому мовленні створюються мовні образи: грім оплесків, зоря надії.
Метонімія — це перенесення назви з одного класу предметів або назви одного предмета на інший, які межують, перебувають між собою в органічному зв'язку.
Може переноситися: 1) назва приміщення - на людей у ньому: Інститут святкує своє сторіччя 2) назва матеріалу - на виріб з нього: Весь стіл заставлено сріблом (посудом зі срібла); 3) назва дії—на результат: зупинка (сама дія і місце, де зупиняються); 4) предмет, що вивчається, - на галузь науки: анатомія і фізіологія; 5) назва заходу - на її учасників: Конференція прийняла звернення; 6) ім'я автора - на його продукцію: Вивчаємо Шевченка; 7) назва предмета — на те, що в ньому міститься: — Ось, випий склянку, освіжись;
Синекдоха (від грец. snekdoche - співпереймання) - це тип перенесення назви частини на назву цілого і навпаки. Тут не ступала жодна ного (людина).