Українська література - статті та реферати

Принципи системної класифікації лексики. Омонімія, паронімія, синонімія, антонімія

Всі публікації щодо:
Мовознавство

Сукупність слів мови утворює її лексико-семантичну систему. Зв'язок слів у ній відображає пов'язаність речей та явищ об'єктивної дійсності. Лексико-семантична система мови об'єднує семантичні класи: назви предметів (іменники), процесів (дієслова), ознак (прикметники), відношень (службові слова) тощо, на ґрунті яких формуються частини мови. Крім семантичних класів, до лексико-семантичної системи входять семантичні поля, кожне з яких є мовним відображенням певної ділянки об'єктивної дійсності. Семантичне поле — сукупність лексем чи окремих їх значень, що об'єднуються спільністю змісту і відображають предметну або функціональну спільність позначуваних явищ. На відміну від семантичних класів семантичні поля поєднують слова тільки за значенням, не зважаючи на їх граматичні ознаки. Наприклад, слова йти і нога (дієслово й іменник) належать до одного семантичного поля, оскільки їх семантика має функціональну спільність

Омоніми —мають однакову звукову форму, але зовсім різні значення. їхні значення нічим не пов'язані між собою: коса «заплетене волосся», коса «знаряддя для косіння»

- Повні омоніми збігаються в усіх граматичних формах: балка «дерев'яний чи металевий брус», балка «яр» (обидва іменники в усіх відмінках однини й множини мають однакові форми)

-Неповні:

Омоформи (граматичні) - це слова, які збігаються за звучанням та написанням лише в окремих граматичних формах: коса - іменник і коса (лінія) - прикметник жіночого роду; три - наказовий спосіб дієслова і три - числівник.

Омофони(фонетичні) - це слова, які збігаються лише за звучанням, а пишуться неоднаково: мріяти і мрія ти; сонце - чи не сон це?

Омографи - це слова, що збігаються за написанням, але розрізняються за наголосом: мала дитина - не мала щастя; плачу і плачу; замок і замок.

Шляхи виникнення: збіг українського і запозиченого слова (корма (родовий відмінок корм і частина корабля); збіг двох значень ( кок — фразеологізм, вид зачіски і в англійській - кухар) збіг у результаті словотворення; романіст «той, хто пише романи» і романіст «той, хто займається романською — французькою, італійською, іспанською і т. д. — філологією»; міжмовні омонімія - зовнішня форма слів двох різних мов (луна - як місяць і як відлуння) слова з однаковим або дуже близьким звучанням у різних мовах.

Пароніми — слова, близькі між собою за звуковим складом і вживані у лексичній системі мови з різними або близькими значеннями.

Найпоширеніші, утворені морфологічним способом, зокрема за безпосередньою участю словотвірних морфем:

1. До основи (співвідносної з кореневою морфемою або похідної) додаються суфіксальні морфеми, здатні розмежовувати значення похідних лексичних одиниць (смішний — сміховий).

2. Додаванням префіксів (вникати — уникати, доглядати - наглядати).

3. Флективні пароніми становлять окремий різновид (навал — навала, адрес — адреса).

4. Кореневі пароніми, значеннєве розмежування яких сигналізується відмінностями у фонетичному вираженні кореневої морфеми (тиролька (сорт яблук) — тіролька (жителька Тіролю), кампанія — компанія, ступінь - степінь).

Контекстуальні (поетичні) пароніми - близькі за звучанням слова, свідомо зближувані для досягнення художньої виразності, стиліст ефекту (Він цей вокал підносив, як бокал).

Свідоме контекстуальне зближення слів за ознакою звукової подібності називається парономазією. На відміну від паронімії, парономазія передбачає можливість будь-якої звукової подібності слів.

За характером семантичних зв’язків пароніми поділяються на групи:

1. Синонімічні (капля — крапля). 2. Антонімічні (прогрес — регрес, густо — пусто, емігрант - іммігрант). 3. Пов’язані певною семантичною близькістю (дослід - досвід). 4. Пароніми однієї тематичної групи (калина — малина).

Явище паронімії існує в межах різних частин мови: іменників (воля - доля);дієслів (шукати - ошукати); прикметників (керуючий - керівний) прислівників (ефектно - ефективно).

Синоніми - слова, які мають значення, що повністю або частково збігаються. (веселка, райдуга)

Абсолютні - повністю збігаються за значенням (фонтан і водограй)

Часткові не повністю збігаються. Вони можуть різнитися відтінками значень, емоційно-експресивним забарвленням, стилістичними функціями.

- Семантичні - різняться відтінками значень. (шлях і дорога (шлях - це велика проїзна дорога, тоді як дорога - будь-яке місце для проїзду й місце для проходу, навіть дуже вузьке)),

- Стилістичні - які різняться емоційно-експресивним забарвленням (їсти і жерти);

- Семантико-стилістичні - одночасно різняться відтінками значень і стилістичним забарвленням, іти, плестись (повільно, важко; розмовне;

У синонімічні відношення слово вступає не в цілому, а окремими значеннями, тому багатозначне слово може одночасно належати до декількох синонімічних рядів. Наприклад: вільний, свобідний, незалежний, не поневолений, самостійний; вільний, безперешкодний, незаборонений;

Антоніми - різні за звучанням слова, які мають протилежні, але співвідносні значення (день ніч)

- Контрарні антовиражають якісну протиставленість і утворюють градуальні опозиції. Між ними є проміжний член (хоч би один) молодий (чоловік) - нестарий - середніх літ - літній - старий;

- Комплементарні доповнюють один одного до родового і є граничними за своїм характером. У них нема середнього (проміжного) члена. Заперечення одного з них дає значення іншого: істинний — хибний;

- Контрадикторні один із членів утворюється за допомогою префікса не- і не має точної визначеності: молодий — немолодий;

- Векторні виражають протилежну спрямованість дій, ознак, властивостей: в'їжджати - виїжджати,

- Бувають різнокореневими (любов — ненависть) й однокореневими (прихід — відхід)

Енантіосемія - внутрішньословна антонімія, за якої одне слово поєднує в собі протилежні значення. Наприклад, укр. позичати має значення «давати в борг» і «брати в борг».