Українська література - статті та реферати

Складносурядні та складнопідрядні речення: семантичні і формальні ознаки, принципи класифікацій, структурно-семантичні типи

Всі публікації щодо:
Мовознавство

Складносурядні речення — речення, частини яких поєднуються сурядним зв’язком і є синтаксично рівноправними. Предикативні частини складносурядного речення об’єднуються в структурно-семантичне та інтонаційне ціле за допомогою сурядного синтаксичного зв’язку.

Складносурядні речення відкритої структури характеризуються незамкненим рядом предикативних одиниць. Складно-сурядні речення закритої структури складаються лише з двох предикативних одиниць, які поєднуються за допомогою сполучників і утворюють замкнений ряд.

Складносурядні речення поділяють на елементарні і неелементарні. Елементарні структури є вихідними, базовими. Поняття формальної і семантичної елементарності не завжди збігаються. Формально елементарними є речення, в яких наявні дві предикативні частини, поєднані сурядним зв’язком, напр.: Реве Дніпро, й лани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять (А. Малишко) Літа ніколи не повертаються до людини, а людина завжди повертається до своїх літ... (М. Стельмах). Такі структури часто являють собою складні семантично неелементарні речення через наявність вторинних предикатних і субстанціальних синтаксем. Тим часом семантично елементарними є лише такі складносурядні речення, що формуються двома семантично елементарними простими реченнями та одним семантико-синтаксичним відношенням, напр.: Зеленіють жита, і любов одцвіта (В. Сосюра); Лиш е борись, а щастя не втече (Л. Костенко).

Неелементарні (у формальному аспекті) складносурядні речення завжди є і семантично неелементарними, оскільки складаються не менше ніж із трьох предикативних частин. Проте кількість семантично елементарних конструкцій у них часто перевищує число формально елементарних простих речень, напр.: П’янить ромашкою трава, і він неначе у жнива приліг спочить, сказати слово, а тільки рана випадково йому дихання забива (А. Малишко).

Речення із зіставними і протиставними сполучниками. Для зв’язку частин у зіставних складносурядних реченнях використовується сполучник а, у протиставних — сполучники а, але, та (в значенні але), зате, проте, однак. Зіставні і протиставні сполучники мають чітко виражену семантику, без підтримки контексту виражають зіставні та протиставні семантико-синтаксичні відношення.

Речення з розділовими сполучниками, у них ідеться про несумісність чи чергування явищ. Передаються за допомогою сполучників або, чи, або..., або; чи..., чи; то..., то; не то..., не то; чи то..., чи то.

Речення з градаційними сполучниками. не тільки..., але й; не тільки..., а й; не лише..., але й ; не лише..., а й, перший компонент яких перебуває у першій частині, другий — у другій.

Складнопідрядним реченням називається складне речення, частини якого з’єднуються сполучниками підрядності або сполучними словами:

Склалися три принципи їх класифікації: 1) логіко-граматичний, заснований на співвідносності підрядних частин цих речень з членами простого речення, згідно з якою серед складнопідрядних речень розрізняють підметові, присудкові, додаткові, означальні і різні різновиди обставинних речень. 2) формально-граматичний, що спирається на засоби зв'язку підрядної і головної частини цих речень, згідно з яким серед складнопідрядних речень розрізняють безсполучникові, сполучникові і складнопідрядні речення із сполучними словами, а сам аналіз цих речень по суті зводиться до аналізу сполучників і сполучних слів, за допомогою яких поєднуються їхні предикативні частини; 3) структурно-семантичний, який в основу класифікації складнопідрядних речень кладе установлення структурних і семантичних співвідношень між підрядною і головною частинами цих речень. Структурно-семантичні типи складнопідрядних речень За будовою: 1) нерозчленованої структури, або нерозчленовані, одночленні; 2) розчленованої структури, або розчленовані, двочленні. Речення нерозчленованої структури — підрядна частина відноситься до одного слова або словосполучення головної частини, яке потребує доповнення, уточення, розширення, конкретизація, а сама головна частина таких речень, потребуючи уточнення, доповнення, продовження, не може функціонувати без підрядної. Зв'язок підрядної частини з головною здійснюється за допомогою асемантичних, функціональних сполучників і співвідносних слів. Складнопідрядні речення з підрядними присубстантивно-атрибутнвиими. Підрядна частина відповідає на питання який? яка? яке? Стосується іменника чи субстантивованого слова, що може виконувати в головній частині функцію будь-якого члена речення і виступати в будь-якій формі. З підрядними займенниково-співвідносними, у яких підрядна частина стосується співвідносного (вказівного) слова головної, розкриваючи і пояснюючи його значення. З підрядними з'ясувальними головна частина відзначається семантичною і структурною неповнотою, а підрядна, розкриваючи зміст певного слова головної частини, компенсує цю неповноту. Складнопідрядні речення розчленованої структури — підрядна частина яких звичайно відноситься до всієї головної частини в цілому і пов'язується з нею за допомогою так званих семантичних сполучників, тобто сполучників, що виражають певні семантичні відношення. В окремих випадках можливий зв'язок підрядної частини лише з одним словом. Головна частина може існувати окремо, без підрядної частини, яка не є необхідним продовженням головної. З підрядними часу, з підрядними умови, з підрядними мети, з підрядними причини, з підрядними місця, складнопідрядні речення порівняльні складнопідрядні речення допустові, складнопідрядні речення наслідкове.