Українська література - статті та реферати
Загальна характеристика розвитку української літератури межі ХІХ — ХХ ст.
Всі публікації щодо:
Історія літератури
Всі публікації щодо:
Літературознавство
Своєрідність літературної ситуації даної доби полягає в співіснуванні реалістичних та модерністичних тенденцій, що зароджувалися в цю добу. Співіснувння письменників різних літературних поколінь. Митці-реалісти, старшого покоління: Франко, Грабовський, Нечуй-Левицький, Мирний, Карпенко-Карий, Кропивницький, Старицький. З'являються письменники, названі Франком «молодою Україною». Реалістичне мистецтво проходило трансформацію. Його особливості на межі століть.
традиційні риси:
- увага до соціальних проблем дійсності, часто з критичним ставлення до них. Зображення соціальних ,економічних, станових, національних протиріч. Відображення соціально-історичних процесів: пролеталізації селянства, урбанізації (тема міста), розвитку промисловості, перенаселення, майнового розшарування селян, іміграційних хвиль, утвердження багатопартійної системи;
- зображення соціального та національно-визвольного руху(революційний рух 1905 року, поширення марксизму; центр тяжіння національного руху змістився на Західну Україну) ;
- селянська тематика, увага до життя селян і до промислових зрушення, що відбулися на зламі століть;
- соціальна зумовленість характерів (станове походження, національність визначають світогляд, ідеали та моделі поведінки);
Нові риси:
- звертання до філософських проблем буття (життя та смерть, талант, самореалізація, призначення людини, свобода й неволя, особистість та суспільство) ;
- людина осмислюється як складний морально-психологічний феномен, де поєднані тілесне й духовне начало, свідоме та підсвідоме;
- зображення факторів, які калічать душу людини;
- посилення ліричного у прозі, зменшення епічності(зміна жанрової парадигми, стихія малих художніх форм: оповідання, образок, акварель, есе, поезія в прозі, новела, притча, ескіз) ;
- синтез літературних родів (коли внутрішній конфлікт досить драматичний, переплетіння модусів художності) ;
- урбанізація літератури (життя міста входить в українську літературу, провінція протиставляється столиці, іноді місто постає як ворожа сила) ;
Модернізм - сукупність нереалістичних напрямів і течій, що розвивалися в усіх європейських літературах.
Фактори, що вплинули на появу модернізму:
- вплив європейського декадансу з його культом смерті, зневіреністю, містичністю;
- вплив авангардизму(творення нового, різке відкидання традицій) ;
- вплив філософського життя. Ідеї Шопенгауера резонансні з настроєм декадансу (зосередження на проблемах життєвих утрат, страждань, смерті). З'являється мотив відповідальності за свій вибір, переосмислюється проблема фатуму, долевизначеності та боріння людини. Ідеї Ніцше впроваджували волюнтаристські ідеали(ідея сильної надлюдини, вольової та життєстійкої).
Риси модернізму:
- філософський характер;
- тісна взаємодія з реалізмом на ранньому етапі;
- конфлікт або і розрив із традицією(творення принципово нового мистецтва);
- поглиблюється увага до образу митця;
- маніфестом українського модернізму вважається передмова М. Вороного до альманаху «з-над хмар та долин», 1901 р.;
- синтетичність мистецтва, злиття різних культурних традицій, літературних родів, жанрів;
В українській літературі виявилося 4 стильові течії модернізму: імпресіонізм, експресіонізм, неоромантизм, символізм.