Українська література - статті та реферати

Тема бунтарства у новелі В.Стефаника «Палій»; трагічно-ліричне звучання новели «Кленові листки»

Всі публікації щодо:
Стефаник Василь

Кожна новела Василя Стефаника проймає пекучою, як вогонь, думкою, і нема жодної такої, яка б не краяла серце; нема в автора жодної новели, витвореної лише фантазією митця. Кожна картина вихоплена з життя самого письменника, або близько знаних людей.

Зіткнувши в новелі «Палій» двох людей із сильними характерами, але різного соціального стану, Стефаник силою художніх образів дає сучасному читачеві зрозуміти й пережити душею ті настрої, що склалися в галицькому селі перед революційними виступами народу на початку XX ст. Симпатії автора на боці наймита Федора, який починає бачити, що скрізь «багач за столом, а наймит коло порога». Уперше зривається Федір під час «вільних виборів» до австрійського парламенту: не стерпів удару Курочки в лице, постали за Федора наймити, і «потекла кров». Ці «вільні вибори» — просто знущання з народу. Навіть жандарми, які були поруч, сміялися з того «маскараду», «як коли б мали перед собою дитячу забавку». Таким чином підходити до розв'язання складних проблем може тільки Стефаник — людина революційно-демократичного світогляду.

Федір - наймит-правдошукач, що втомився від свого злиденного рабського життя і протестує. І цим протестом Федір уособлює - силу українського народу і його бажання протистояти панам і багачам, які ні в що не ставлять своїх робітників, які полишають своїм панам і силу, і роки, часто і своє життя... Доведений до відчаю герой що прожив своє життя, служачи багачам підневільником, спалює свою хату, важко зароблену хату зі словами: «Я чужого не хочу, а своє хай горить!» Він став просто нікому не потрібен: багач його вигнав, діти пороз'їжджалися, а він залишився самотній. Йому було жаль свого життя, він просто не знає як йому жити далі, що їсти якщо він не потрібен і т.п. Отака подяка і така старість чекає його в замін того страшного, неоплатного труда, яким він жив весь час, працюючи не на себе, а на інших

.В новелі «Кленові листки» показані великі страждання дітей бідноти і глибока батьківська любов, поєднана з трагічними переживаннями за їхню майбутню гірку долю. Новела нагадує психологічну драму, в якій мало дії, а вся увага зосереджена на відтворенні внутрішніх переживань героїв. Страшне лихо спіткало головного героя: саме у жнива тяжко захворіла після пологів його дружина — мати цілої купи дрібних дітей. Перед смертю, заколисуючи немовля, вона співає пісню про кленові листки. Народнопоетичний образ кленових листочків, що котяться самотньо по полю, - це символ важкого сирітського життя. В устах матері ця пісня звучить як пророкування наймитської долі її дітей. Ще одна новела до морозу по шкірі.

Василь Стефаник узяв виключну ситуацію: у жнива жінка заробітчанина Івана народила ще одну, четверту, дитину, а сама важко захворіла. Новела починається як сповідь нещасного чоловіка в скрутній ситуації. Пізно ввечері батько покликав кумів, охрестили дитину, і Іван скаржився на важку роботу, на свою долю й на дітей, який дуже любив і за них переживав. Певною мірою мені здається батько з «Кленових листків» схожий на батька з «Новини» - багато в них схожих думок і аналізу життя, проте батько з «Листків» не такий категоричний і можливо десь-таки сильніший.

Хоча жінка помирала, Іван не міг удень лишитися з нею. Він, плачучи, спорядив її на смерть, обклав зеленими вербовими галузками, залишив дітям свічку й пішов на косовицю. З великою любов'ю у творі змальовано шестилітнього Семенка, який з гордим почуттям «дорослості» все бігав, все робив, що мама казала».Його інтереси ще по-дитячому нестійкі, увага мимовільна, а поведінка зовсім безпосередня. Він по-дитячому сприймає хворобу матері, йому хочеться погратися (малює колесо зі спицями, тішиться, як пес ловить мамалигу...).

В останньому епізоді мати просить Семенка пестливими, голублячими словами захищати молодших від мачухи, а помираючи, співає, щоб заспокоїти маля, пісню про кленові листочки, що розвіялися по пустому полю і ніхто їх не може позбирати, і ніколи вона не зазеленіють. За допомогою парафрази тужливої народної пісні про оплаті кленові листки письменник показав жахливу долю дітей — сиріт.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.