Українська література - статті та реферати

Ідейно-художні особливості повісті А.Тесленка «Страчене життя»

Всі публікації щодо:
Тесленко Архип

З найбільшою повнотою відбилися життєві спостереження, оцінки й погляди письменника у повісті «Страчене життя». У центрі твору — вчителі Оленка і Сергій. Педагог в уяві Тесленка завжди був носієм прогресивного, людяного, дійсно інтелігентного, культурного. Оленка Панасенко — це людина з багатим внутрішнім світом, яка прагне працювати для народу. Оленка була найкращою ученицею на весь повіт. Після второкласної закінчила церковно-приходську школу. Вона ніколи не розлучалася з книжками, щиро захоплювалася досягненнями науки, культури, освіченими людьми і брала з них приклад. Мала серце, відкрите до всього прекрасного. Їй хотілося позбутися щоденної гризні, яка панувала у рідній хаті. Михайло й Палажка любили свою доньку, дуже пишалися нею. Та щоденна турбота про шматок хліба здрібнили й скалічили душу матері, зробили її сварливою і заздрісною, адже город родичів був трохи ширший від їхнього. Своїй дочці батьки забороняли ходити до дядька, дружити з його сином Сергієм. Відстоюючи власність, Михайло й Палажка примушують Оленку переписати фальшиву скаргу на своїх родичів. Дівчина дуже болісно переживає свій ганебний вчинок. Їй соромно, адже учитель Сергій Панасенко — це не тільки двоюрідний брат, а й вірний друг та порадник.

Духовно убогих, честолюбних людей Оленка зневажала, не принижувалась перед ними. Саме тому дівчина й залишилася без роботи. Федір Грищенко, забувши про власну гідність, запобігав перед отцем Полієвктом. Нікчемний молодик, що догоджав посадовцям, одержав те місце, яке й просив.

Оленка обожнювала людей з вищою освітою, вважала їх добрими, людяними, які завжди зарадять бідному. Але пани Кочури виявили повну байдужість, неувагу й презирство до неї та Сергія. Реальне життя розбиває ілюзії. Її, правдиву й чесну, світ Полієвктів і Кочур не прийняв, і вона не стала просити, принижуватись перед ними, а кинула їм виклик своєю смертю. Самогубство героїні якоюсь мірою є протестом проти нікчемності життя, в якому гідній та чесній людині немає місця.

У повісті «Страчене життя» Архип Тесленко часто вживає прийом контрастного зображення. Контрастними є соціально загострені думки, портрети, вчинки персонажів та обставин, в яких вони живуть. Розповіді й описи в повісті дуже лаконічні. Письменник уміє кількома штрихами, вибравши для цього найвиразніші деталі, намалювати картину, портрет людини, подію. Мова твору близька до народної своїми синтаксичними конструкціями, інтонаціями, а окремими словами наближається до розмовної, селянської.

Глибока емоційність і ліризм повісті — характерна ознака стилю Архипа Тесленка. Його серце ніколи не залишається байдужим і черствим до людського горя.

Письменник-демократ А. Тесленко у своїх творах глибоко дослідив життя найбідніших верств населення України, порушив ціле коло проблем: безправне життя сільських наймитів, безробіття, невдоволення народу своїм становищем, сумна доля талановитих людей з народу, гідність простої людини, засудження прислужництва, низькопоклонства. Він став виразником настроїв і прагнень простого українського народу, правдиво змалювавши його нужденне існування. Архип Тесленко був яскравим представником критичного реалізму в українській літературі початку XX ст.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.