СТВЕРДЖЕННЯ ЦІННОСТЕЙ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕТИКИ ЗАСОБАМИ ТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО - ВСТУП. РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО

Усі уроки української літератури 10 клас І семестр - 2018

СТВЕРДЖЕННЯ ЦІННОСТЕЙ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕТИКИ ЗАСОБАМИ ТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО - ВСТУП. РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО

Мета (формувати компетентності): предметні: поглиблення знань про засоби творення комічного, вміння відшукувати в тексті художні засоби та визначати їх роль у вираженні авторської позиції, поняття про засоби комічного в повісті; ключові: уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; комунікативну: навички роботи в групі; спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточення; інформаційні: навички систематизування отриманої інформації та самостійного її здобуття; навички роботи з книгою; загальнокультурну: виховання толерантності, взаємоповаги, дотримання норм народної моралі як основи гармонійного життя, зокрема сімейного.

Обладнання: портрет письменника, текст твору, ілюстративний матеріал за темою „Картини побуту, звичаїв та обрядів у повісті „Кайдашева сім'я“

Тип уроку: „круглий стіл“.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (зачитування й коментування цитат)

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

ІV. РОБОТА НАД МАТЕРІАЛОМ ТЕМИ

1. Вступне слово вчителя

Іван Франко назвав І. С. Нечуя-Левицького колосальним, всеобіймаючим оком України, а про „Кайдашеву сім'ю“ написано, що в ній „...усе виконує свою визначену автором роль, веде свою мистецьку партію, як інструмент у хорошому оркестрі чи хорі“. З цим не можна не погодитися, адже у повісті письменник показує нам не тільки темноту і безпросвітність, ідіотизм народного життя, духовну роз'єднаність, а також і великий творчий потенціал народу, вилитий ним у прислів'ях, приказках, віруваннях обрядах і звичаях.

Повість „Кайдашева сім'я“ І. С. Нечуя-Левицького з повним правом можна назвати, як і „Енеїду“ І. П. Котляревського, енциклопедією народознавства. Вона знайомить нас із яскравими картинами життя і побуту, обрядів і звичаїв українського села після скасування кріпацтва. Про традиції народного побуту і моралі, цінності народної етики, засоби комічного, застосовані письменником, і піде мова на уроці.

Ø Пригадайте засоби змалювання комічного. Яке вони дають бачення реального життя?

Ø Пригадайте історію України другої половини ХІХ ст., також поверніться до вивчених раніше художніх творів. Чи є в них зразки змалювання комічного? (Тут доцільно пригадати твори Л. Глібова, С. Руданського, І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького.)

2. Проведення „круглого столу“

Коментар. Далі роботу будують за таким принципом: учні, що мали індивідуальні завдання при підготовці до уроку, розкривають теми повідомлень, а учасники круглого столу після одержання певної інформації обговорюють питання, що виникли під час її слухання.

Повідомлення учня „ Визначення видів комічного. Комічне в повісті“

Комічне (грец. komikos — „смішний“) — категорія естетики, що характеризує той аспект естетичного освоєння світу, який супроводжується сміхом без співчуття, страху і пригнічення.

Гумор — це м'яка форма комічного; сміх, який не ставить за мету викриття явища; добродушне підсміювання. Засобом гумору часто викриваються окремі вади і недоліки в житті.

Сатира — це гнівне осудження у творі явищ суспільного, й особистого життя. Сатиричні образи зазвичай, викликають у читача почуття обурення та огиди до негативних явищ життя, зображених у творі.

Іронія — іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний зміст, коли сказане набуває в контексті мови протилежного значення; висміювання, яке містить у собі критичну оцінку того, що висміюють. Іронічне ставлення передбачає насмішку, дещо сховану, але таку, що легко виявляється в інтонаціях автора-оповідача; іноді іронія маскується удаваною похвалою.

Сарказм — зла, уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії.

Повість „Кайдашева сім'я“, у якій письменник майстерно використав засоби як гумору, так і сатири, викликає не тільки сміх, а й серйозні роздуми, змушує кожного глянути на себе збоку.

Ми розуміємо, що Нечуй-Левицький звертається до засобів сміху не заради сміху. Ніде немає глузування з героїв. Навпаки, автор співчуває своїм персонажам, серед негативного хоче підкреслити і щось позитивне. Окремі місця твору звучать сміхом крізь сльози.

Повідомлення учня „Морально-етичні норми членів родини“

Соціальний конфлікт у творі посилюється моральним, який виникає через недотримання і порушення членами родини загальноприйнятої системи норм і цінностей народної етики.

Напевно, саме з цієї причини автор потворність дрібновласницького побуту викриває засобами сатири і гумору. Чого варті епізоди родинного життя, які зображують змагання за першість у хатніх справах між Мотрею та Кайдашихою. Про які вже морально-етичні норми тут можна говорити? Не забуваємо і про те, що всі члени родини були людьми віруючими, ходили до церкви, а отже, повинні були в повсякденному житті дотримуватися Божих заповідей. Деякі звичаї і вірування українського села, описані в повісті:

□ Зайшовши в хату, гість повинен сісти, цим він засвідчує повагу до хазяїв.

□ У селі завжди вітаються один з одним, бажають добра; якщо людина працює, їй потрібно сказати: „День добрий! Боже поможи!“

□ У суботу пісень не співають — гріх. Якщо парубок хоче ходити до дівчини в чужому селі чи на чужу вулицю, то повинен поставити могорича парубкам того села чи вулиці.

□ Як сходять зорі на небі, дівчата подають сім'ї вечерю і тільки тоді йдуть гуляти.

□ Хто поститься дванадцять п'ятниць на рік, той не вмре наглою смертю та не потоне у воді.

□ „Хто піде в Єрусалим або щороку в Києві у лаврі їстиме паску, або вмре на самий Великдень, той спасеться, того душу янголи понесуть просто до Бога“.

□ Після сватання батьки парубка йдуть на оглядини в хату молодої. Під час зустрічі свати повинні поцілуватись.

□ За дівчиною дають придане.

□ Дівчина переїжджає жити в хату нареченого.

□ Виходячи заміж, дівчина все повинна вміти робити по хатньому господарству (розтопити піч, спекти хліб, зварити борщ, прясти, шити). Після того як дівчина вийшла заміж, як би вона не почувалася в родині чоловіка, вона повинна залишатись із чоловіком: „Зав'язала голівоньку, не розв'яжеш довіку“.

□ Українське традиційне весілля гуляли чотири дні.

□ У суботу їздили на ярмарок.

□ За старим звичаєм, усе батьківське добро переходило в руки меншому синові.

□ На тому місці, де планують зводити хату, сіють пшеницю. Якщо пшениця зійшла, то можна починати будівництво. Побудовану хату освячує піп.

□ До Різдва мазали стіни, мили лави, мисник, полиці. Перед самим святом різали кабана, їсти вся сім'я сідала разом.

□ Перед церквою і в церкві чоловіки знімали шапки.

□ У хату, особливо вперше, приходили з хлібом.

□ У будні дні дівчата одягали тільки червоні кибалки.

□ Хати в селах ставили вікнами і дверима на південь.

Повідомлення учня: „Соціально-побутова повість“

„Кайдашеву сім'ю“ називають соціально-побутовою повістю-хронікою.

Соціально-побутова повість — це такий художній епічний твір, у якому картини родинного життя і побуту героїв зображені на тлі якихось соціальних подій чи пов'язані з певними суспільними обставинами.

Хроніка — це літературний твір, у якому розкривається послідовна історія якихось суспільних чи родинних подій за тривалий проміжок часу.

Основа сюжету повісті — це розповідь про життя однієї селянської родини, зображення в хронологічній послідовності подій, що в ній відбуваються за умов пореформеної капіталістичної дійсності протягом тривалого проміжку часу.

Отже, це справді соціально-побутова повість-хроніка.

3. Рольова гра

Розігрування в ролях діалогу Карпа і Лавріна про дівчат.

Ø Прокоментуйте цей епізод. Які думки учасників діалогу ви поділяєте, а які, навпаки, викликають у вас заперечення?

Ø Визначте вид комічного.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

1. Слово вчителя

І. С Нечуй-Левицький постає перед і нами як неперевершений майстер сміху. Арсенал гумористичних і засобів письменника надзвичайно різноманітний. Це ситуаційні засоби гумору та власне мовні засоби гумору: порівняння, епітети, синоніми, метафори, евфемізми, гіперболи, жартівливі прислів'я та приказки, характерні слівця, слова із суфіксами згрубілості, жартівливі пісні як засіб посилення комізму, фігура умовчання. Наприклад: епізоди з горбом, який ніхто не хоче розкопати, хоч через нього поламалося десятки возів, це пригоди п'яного Кайдаша, це сімейні баталії Кайдашів тощо.

2. Запитання до учнів

Ø Наскільки важливою є сім'я для кожної людини?

Ø Куди ведуть сім'ю сварки і взаємна ненависть?

Ø Яку мету, на ваш погляд, ставив перед собою І. С. Нечуй-Левицький, починаючи писати повість?

3. Рефлексія. Інтерактивна вправа „Мікрофон“

□ Сьогодні я дізнався (дізналася), що...

□ Мені сподобалося...

□ Маю надію...

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виписати зразки різновидів сміху, користуючись текстом „Кайдашевої сім'ї“. Переглянути в Інтернеті виставу „Кайдашева сім'я“ або кінофільм, підготувати інсценівки епізодів твору.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.