Усі уроки української літератури 10 клас І семестр - 2018

СТВЕРДЖЕННЯ ЦІННОСТЕЙ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕТИКИ ЗАСОБАМИ ТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО - ВСТУП. РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО

Мета (формувати компетентності): предметні: поглиблення знань про засоби творення комічного, вміння відшукувати в тексті художні засоби та визначати їх роль у вираженні авторської позиції, поняття про засоби комічного в повісті; ключові: уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; комунікативну: навички роботи в групі; спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточення; інформаційні: навички систематизування отриманої інформації та самостійного її здобуття; навички роботи з книгою; загальнокультурну: виховання толерантності, взаємоповаги, дотримання норм народної моралі як основи гармонійного життя, зокрема сімейного.

Обладнання: портрет письменника, текст твору, ілюстративний матеріал за темою „Картини побуту, звичаїв та обрядів у повісті „Кайдашева сім'я“

Тип уроку: „круглий стіл“.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (зачитування й коментування цитат)

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

ІV. РОБОТА НАД МАТЕРІАЛОМ ТЕМИ

1. Вступне слово вчителя

Іван Франко назвав І. С. Нечуя-Левицького колосальним, всеобіймаючим оком України, а про „Кайдашеву сім'ю“ написано, що в ній „...усе виконує свою визначену автором роль, веде свою мистецьку партію, як інструмент у хорошому оркестрі чи хорі“. З цим не можна не погодитися, адже у повісті письменник показує нам не тільки темноту і безпросвітність, ідіотизм народного життя, духовну роз'єднаність, а також і великий творчий потенціал народу, вилитий ним у прислів'ях, приказках, віруваннях обрядах і звичаях.

Повість „Кайдашева сім'я“ І. С. Нечуя-Левицького з повним правом можна назвати, як і „Енеїду“ І. П. Котляревського, енциклопедією народознавства. Вона знайомить нас із яскравими картинами життя і побуту, обрядів і звичаїв українського села після скасування кріпацтва. Про традиції народного побуту і моралі, цінності народної етики, засоби комічного, застосовані письменником, і піде мова на уроці.

Ø Пригадайте засоби змалювання комічного. Яке вони дають бачення реального життя?

Ø Пригадайте історію України другої половини ХІХ ст., також поверніться до вивчених раніше художніх творів. Чи є в них зразки змалювання комічного? (Тут доцільно пригадати твори Л. Глібова, С. Руданського, І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького.)

2. Проведення „круглого столу“

Коментар. Далі роботу будують за таким принципом: учні, що мали індивідуальні завдання при підготовці до уроку, розкривають теми повідомлень, а учасники круглого столу після одержання певної інформації обговорюють питання, що виникли під час її слухання.

Повідомлення учня „ Визначення видів комічного. Комічне в повісті“

Комічне (грец. komikos — „смішний“) — категорія естетики, що характеризує той аспект естетичного освоєння світу, який супроводжується сміхом без співчуття, страху і пригнічення.

Гумор — це м'яка форма комічного; сміх, який не ставить за мету викриття явища; добродушне підсміювання. Засобом гумору часто викриваються окремі вади і недоліки в житті.

Сатира — це гнівне осудження у творі явищ суспільного, й особистого життя. Сатиричні образи зазвичай, викликають у читача почуття обурення та огиди до негативних явищ життя, зображених у творі.

Іронія — іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний зміст, коли сказане набуває в контексті мови протилежного значення; висміювання, яке містить у собі критичну оцінку того, що висміюють. Іронічне ставлення передбачає насмішку, дещо сховану, але таку, що легко виявляється в інтонаціях автора-оповідача; іноді іронія маскується удаваною похвалою.

Сарказм — зла, уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії.

Повість „Кайдашева сім'я“, у якій письменник майстерно використав засоби як гумору, так і сатири, викликає не тільки сміх, а й серйозні роздуми, змушує кожного глянути на себе збоку.

Ми розуміємо, що Нечуй-Левицький звертається до засобів сміху не заради сміху. Ніде немає глузування з героїв. Навпаки, автор співчуває своїм персонажам, серед негативного хоче підкреслити і щось позитивне. Окремі місця твору звучать сміхом крізь сльози.

Повідомлення учня „Морально-етичні норми членів родини“

Соціальний конфлікт у творі посилюється моральним, який виникає через недотримання і порушення членами родини загальноприйнятої системи норм і цінностей народної етики.

Напевно, саме з цієї причини автор потворність дрібновласницького побуту викриває засобами сатири і гумору. Чого варті епізоди родинного життя, які зображують змагання за першість у хатніх справах між Мотрею та Кайдашихою. Про які вже морально-етичні норми тут можна говорити? Не забуваємо і про те, що всі члени родини були людьми віруючими, ходили до церкви, а отже, повинні були в повсякденному житті дотримуватися Божих заповідей. Деякі звичаї і вірування українського села, описані в повісті:

□ Зайшовши в хату, гість повинен сісти, цим він засвідчує повагу до хазяїв.

□ У селі завжди вітаються один з одним, бажають добра; якщо людина працює, їй потрібно сказати: „День добрий! Боже поможи!“

□ У суботу пісень не співають — гріх. Якщо парубок хоче ходити до дівчини в чужому селі чи на чужу вулицю, то повинен поставити могорича парубкам того села чи вулиці.

□ Як сходять зорі на небі, дівчата подають сім'ї вечерю і тільки тоді йдуть гуляти.

□ Хто поститься дванадцять п'ятниць на рік, той не вмре наглою смертю та не потоне у воді.

□ „Хто піде в Єрусалим або щороку в Києві у лаврі їстиме паску, або вмре на самий Великдень, той спасеться, того душу янголи понесуть просто до Бога“.

□ Після сватання батьки парубка йдуть на оглядини в хату молодої. Під час зустрічі свати повинні поцілуватись.

□ За дівчиною дають придане.

□ Дівчина переїжджає жити в хату нареченого.

□ Виходячи заміж, дівчина все повинна вміти робити по хатньому господарству (розтопити піч, спекти хліб, зварити борщ, прясти, шити). Після того як дівчина вийшла заміж, як би вона не почувалася в родині чоловіка, вона повинна залишатись із чоловіком: „Зав'язала голівоньку, не розв'яжеш довіку“.

□ Українське традиційне весілля гуляли чотири дні.

□ У суботу їздили на ярмарок.

□ За старим звичаєм, усе батьківське добро переходило в руки меншому синові.

□ На тому місці, де планують зводити хату, сіють пшеницю. Якщо пшениця зійшла, то можна починати будівництво. Побудовану хату освячує піп.

□ До Різдва мазали стіни, мили лави, мисник, полиці. Перед самим святом різали кабана, їсти вся сім'я сідала разом.

□ Перед церквою і в церкві чоловіки знімали шапки.

□ У хату, особливо вперше, приходили з хлібом.

□ У будні дні дівчата одягали тільки червоні кибалки.

□ Хати в селах ставили вікнами і дверима на південь.

Повідомлення учня: „Соціально-побутова повість“

„Кайдашеву сім'ю“ називають соціально-побутовою повістю-хронікою.

Соціально-побутова повість — це такий художній епічний твір, у якому картини родинного життя і побуту героїв зображені на тлі якихось соціальних подій чи пов'язані з певними суспільними обставинами.

Хроніка — це літературний твір, у якому розкривається послідовна історія якихось суспільних чи родинних подій за тривалий проміжок часу.

Основа сюжету повісті — це розповідь про життя однієї селянської родини, зображення в хронологічній послідовності подій, що в ній відбуваються за умов пореформеної капіталістичної дійсності протягом тривалого проміжку часу.

Отже, це справді соціально-побутова повість-хроніка.

3. Рольова гра

Розігрування в ролях діалогу Карпа і Лавріна про дівчат.

Ø Прокоментуйте цей епізод. Які думки учасників діалогу ви поділяєте, а які, навпаки, викликають у вас заперечення?

Ø Визначте вид комічного.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

1. Слово вчителя

І. С Нечуй-Левицький постає перед і нами як неперевершений майстер сміху. Арсенал гумористичних і засобів письменника надзвичайно різноманітний. Це ситуаційні засоби гумору та власне мовні засоби гумору: порівняння, епітети, синоніми, метафори, евфемізми, гіперболи, жартівливі прислів'я та приказки, характерні слівця, слова із суфіксами згрубілості, жартівливі пісні як засіб посилення комізму, фігура умовчання. Наприклад: епізоди з горбом, який ніхто не хоче розкопати, хоч через нього поламалося десятки возів, це пригоди п'яного Кайдаша, це сімейні баталії Кайдашів тощо.

2. Запитання до учнів

Ø Наскільки важливою є сім'я для кожної людини?

Ø Куди ведуть сім'ю сварки і взаємна ненависть?

Ø Яку мету, на ваш погляд, ставив перед собою І. С. Нечуй-Левицький, починаючи писати повість?

3. Рефлексія. Інтерактивна вправа „Мікрофон“

□ Сьогодні я дізнався (дізналася), що...

□ Мені сподобалося...

□ Маю надію...

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виписати зразки різновидів сміху, користуючись текстом „Кайдашевої сім'ї“. Переглянути в Інтернеті виставу „Кайдашева сім'я“ або кінофільм, підготувати інсценівки епізодів твору.