Всі публікації щодо:
Коцюбинський Михайло
Усі уроки української літератури 10 клас ІІ семестр - 2018
М. КОЦЮБИНСЬКИЙ. ПОВІСТЬ ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ. ЗМІСТ ТВОРУ
Мета (формувати компетентності): предметні: формування читацької активності, навичок дослідницько-аналітичної роботи з текстом та виокремлення головного в тексті; культури зв'язного усного мовлення, мислення; ключові: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення, уміння тлумачення назви твору, його жанру; комунікативну: толерантне ставлення до думок і почуттів оточення та навички спілкування в колективі, вміння переконливо й толерантно відстоювати власні погляди в дискусії; загальнокультурну: свідоме ставлення до моральності, естетичний смак та зацікавленість читанням.
Обладнання: фільм «Тіні забутих предків» (1964; реж. С. Параджанов), репродукція картини «Трембітарі» І. Труша, ілюстрації Г. Якутовича до твору.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Клоуз-тест
1. В українській літературі М. Коцюбинський відомий передусім як… (імпресіоніст)
2. Слово «rntermezzo» означає… (перепочинок, пауза)
3. Новела «Intermezzo» присвячена… (Кононівським полям)
4. На початку новели «Intermezzo» і в її фіналі наявний образ… (Моя утома)
5. Ознакою драматичного твору в новелі є… (перелік дійових осіб на початку твору)
6. «Єднала небо із землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля» дійова особа новели… (Жайворонок)
7. Дослідники, вивчаючи жанрову специфіку новели «Intermezzo», відносили її до… (поезії в прозі)
8. Вівчарка Пава символізує… (дворянство), Трепов — … (жандармерію), Оверко — … (принижене селянство)
9. М. Коцюбинського називають. (Сонцепоклонник)
10. Новела «Intermezzo» написана у… (час реакції)
11. Кульмінацією новели є епізод — … (зустріч митця з селянином)
12. Уривок «Прощайте. Йду поміж людьми. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає» є елементом сюжету — … (розв’язкою)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Перегляд відеокадрів з карпатським ландшафтом, побутом гуцулів, уривку з фільму «Тіні забутих предків» С. Параджанова. Музичний супровід — голоси сопілки, трембіти, звучання коломийок.
Предковічна загадковість Гуцульщини привабила до себе М. Коцюбинського й надихнула на творчість. Це стане предметом нашої розмови сьогодні.
Учитель пропонує учням під час читання та аналізу повісті занотовувати невідомі слова, створюючи словник діалектизмів, який буде використано на одному з наступних уроків.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Розповідь учителя. Історія написання твору
Михайла Коцюбинського — художника, письменника, людинознавця — вабили Карпати. Задум повісті виник у письменника 1910 р., коли він уперше побував на Гуцульщині. Письменник зустрічався з гуцулами, вивчав їхні звичаї й обряди, легенди й повір’я. Весь час він проводив у мандрівках, бував у горах, повертався з полонин з квітами. Коли селяни висловлювали подив на його допитливість, то відповідав, що хоче написати правду про гуцульське життя.
Крім особистих вражень, працюючи над повістю, користувався фольклорно-етнографічними збірниками В. Гнатюка, І. Франка.
2. Перевірка первинного сприймання твору. Асоціативний диктант
✵ Які асоціації викликають у вас ці цитати, назви? Розкрийте суть кожного поняття: Дев’ятнадцята дитина; флояра; кози; нові кісники; співанки; живий вогонь; «з лісу виходить ведмідь»; Черемош; шість років; маржинка; місце на лаві; громи й громовенята; «вставай і ходім»; «твій ворог танцює»; «сумно ридали трембіти».
3. Дослідження-класифікація
1. Розподіліть літературознавчі терміни: кульмінація, експозиція, пейзаж, розвиток дії, портрет, розв’язка, інтер’єр, зав’язка відповідно до їхньої ролі в структурі літературного твору. (Елементи сюжету: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка. Позасюжетні елементи: пейзаж, портрет, інтер’єр. )
2. Визначте основні елементи сюжету повісті «Тіні забутих предків».
|
1-ша частина життя Івана |
|
експозиція |
«бісова» дитина Іван, ворожнеча родів Гутенюків і Палійчуків |
зав'язка |
бій між батьками родів; знайомство Івана та Марічки; дружба і перша любов між ними |
розвиток дії |
Іван йде в найми на полонину; смуток хлопця за коханою |
кульмінація |
«страшний сон»; загибель Марічки |
розв'язка |
думка про самогубство; втеча на 6 років |
|
2-га частина життя Івана |
|
експозиція |
повернення додому; одруження з Палагною |
зав'язка |
ворожба Палагни і зустріч з мольфаром Юрою |
розвиток дії |
ворожба Юри на хмару; кохання Палагни і Юри; бійка мольфара Юри й Івана |
кульмінація |
Нявка Марічка прийшла за Іваном; танець з чугайстиром |
розв'язка |
смерть Івана Палійчука |
Поділ твору на частини можна пояснити тим, що Іван прожив ніби два життя. Перше життя — романтичне. Він мав кохану, яка його розуміла, грав на флоярі; жив бідно, але щасливо, поки не потонула Марічка. Друге життя — борг перед родом. Треба продовжувати рід, підняти його статок, але вже немає ніякого кохання. Тільки сум за минулим життям і виконання обов’язків газди. А зрада жінки і її ворожба з Юрою стали поштовхом для розуміння, що і це життя його скінчилося.
Переказати один і той самий сюжетний елемент твору з точки зору різних героїв (Івана та його матері, Марічки та Івана, Івана та Палагни), ілюструючи відповідь цитатами, проаналізувати, чому змінюється сприйняття.)
Зачитати приклади позасюжетних елементів, зокрема пейзажу. У чому особливість описів природи у творі? (Пейзажі подані через сприйняття героїв та тісно пов’язані з їх почуттями та емоціями.)
4. Робота в групах
1-ша група. Довести, що «Тіні забутих предків» — це повість. (Повість — епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.)
2-га група. Дослідити, які часові площини переплітаються у творі. (Перша — це сучасна для оповідача дійсність, побут та світогляд гуцульського села кінця ХІХ — початку ХХ століть, друга — доба дохристиянських народних вірувань, що повертає людину до її первісного єднання з природою; третя — середньовіччя зі ставленням до любові як до найбільшої цінності.)
5. Метод «Сторітелінг»
Сторітелінг — метод донесення інформації шляхом розповіді цікавої історії з реальними персонажами.
Відомо, що автор довго підбирав назву для свого твору. Опрацювавши сюжет, визначивши жанр та дослідивши часові площини, поєднані у творі, спробуйте передбачити інші варіанти назви повісті, умотивуйте їх, а потім порівняйте з довідковою інформацією і дайте відповідь на питання.
Назва повісті виникла не відразу. Перша — «В зелених горах», не вдовольнила письменника. Перебирає інші варіанти: «Голос віків», «Подих віків», «Відгомін передвіку», «Спадок віків», «Сила забутих предків» тощо.
Нарешті зупиняється на назві «Тіні забутих предків».
✵ Що могло не вдовольняти письменника у назві?
✵ Яка назва найвдаліша, на вашу думку, й чому?
Перша назва не вдовольнила письменника, мабуть, тому, що в ній не було головного — міфологічного світу, у якому жили люди, не було заглиблення у сиву давнину, про яку авторові так хотілося розказати і яка жива й донині.
Остаточна назва натякає на загадковість, казковість і дихання віків. Вона найвлучніша. Заголовок указує на злободенність порушених проблем. Предки забуті, але їхні болі й радощі, шукання тінями живуть і зараз повторюються в нас.
6. Етнографічне дослідження
6.1. Розкажіть, у якому епізоді автор найяскравіше відтворює побут,
працю, вірування гуцулів. Яку роль у творі відіграє розповідь про перебування Івана на полонині?
Матеріал для вчителя. Іван з’явився серед вівчарів, коли ватаг розпалював вогонь стародавнім способом — за допомогою тріски й каменя. Письменник показує цілий обряд і характер гуцула. Вівчарі навіть не відповідають на привітання «Слава Ісусу!». Вони священнодіють. Тільки коли вогник вискочив із скалки і «ватаг побожно підняв вогонь і стромив у ватру», він обернувся до Івана й відповів на привітання. Це не примха, а обожнення вогню, який має протягом усього сезону випасання овець «боронити від усього лихого» маржинку. Коли вівчарі поверталися додому, ватаг і спузар ще залишалися на полонині, бо мусили чекати, аж поки вогонь не згасне сам, «той вогонь полонинський, що сам народився, наче бог, сам має й заснути». Кожна важлива справа на полонині супроводжується ритуальними діями, які надають їй таємничості. Звичайний процес приготування сиру відбувається як таїнство і від цього стає небуденним, особливим. Тоді й сам гуцул постає перед нами загадковим і величним.
6.2. Зачитати уривок.
«Тепер має бути тихо в сараї, двері замкнені, і навіть спузар не сміє кинуть оком на молоко» до слів «Воно росте, обертає плескаті боки, купається в білій купелі, само біле і ніжне, і коли ватаг його виймає, зелені родові води дзвінко стікають в посуду». М. Коцюбинський надзвичайно майстерно малює цю сцену. Для читача, як і для гуцула, звичайний сир — живий, він народжується.
✵ Як автор досягає такої майстерності? Дослідіть образотворчі засоби.
✵ Чим ще характерний побут гуцулів?
✵ Про що сповіщали трембіти?
✵ Як гуцули ставилися до худоби?
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Літературознавець С. Жила пише: «Повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» має зміст, що не піддається однозначному тлумаченню. Про що ця книжка?
✵ Про нестихаюче ворогування Палійчуків і Гутенюків та палке кохання дітей цих старовинних гуцульських родів — Івана і Марічки?
✵ Про тіні забутих предків і їхній вплив на життя людське?
✵ Про утвердження духовного начала в людині?
✵ Про добро і зло?
✵ Про народження, любов і смерть, про підтримку людини землею і космосом, а отже, про життя?
Так, очевидно, це поема про життя. Про життя в усіх його вимірах.
— Чи погоджуєтеся ви з такою думкою?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Написати твір-роздум «Про що ж таки повість "Тіні забутих предків"» ?