Всі публікації щодо:
Коцюбинський Михайло

Усі уроки української літератури 10 клас ІІ семестр - 2018

М. КОЦЮБИНСЬКИЙ. ПОВІСТЬ ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ. ЗМІСТ ТВОРУ

Мета (формувати компетентності): предметні: формування читацької активності, навичок дослідницько-аналітичної роботи з текстом та виокремлення головного в тексті; культури зв'язного усного мовлення, мислення; ключові: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення, уміння тлумачення назви твору, його жанру; комунікативну: толерантне ставлення до думок і почуттів оточення та навички спілкування в колективі, вміння переконливо й толерантно відстоювати власні погляди в дискусії; загальнокультурну: свідоме ставлення до моральності, естетичний смак та зацікавленість читанням.

Обладнання: фільм «Тіні забутих предків» (1964; реж. С. Параджанов), репродукція картини «Трембітарі» І. Труша, ілюстрації Г. Якутовича до твору.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Клоуз-тест

1. В українській літературі М. Коцюбинський відомий передусім як… (імпресіоніст)

2. Слово «rntermezzo» означає… (перепочинок, пауза)

3. Новела «Intermezzo» присвячена… (Кононівським полям)

4. На початку новели «Intermezzo» і в її фіналі наявний образ… (Моя утома)

5. Ознакою драматичного твору в новелі є… (перелік дійових осіб на початку твору)

6. «Єднала небо із землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля» дійова особа новели… (Жайворонок)

7. Дослідники, вивчаючи жанрову специфіку новели «Intermezzo», відносили її до… (поезії в прозі)

8. Вівчарка Пава символізує… (дворянство), Трепов — … (жандармерію), Оверко — … (принижене селянство)

9. М. Коцюбинського називають. (Сонцепоклонник)

10. Новела «Intermezzo» написана у… (час реакції)

11. Кульмінацією новели є епізод — … (зустріч митця з селянином)

12. Уривок «Прощайте. Йду поміж людьми. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає» є елементом сюжету — … (розв’язкою)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Перегляд відеокадрів з карпатським ландшафтом, побутом гуцулів, уривку з фільму «Тіні забутих предків» С. Параджанова. Музичний супровід — голоси сопілки, трембіти, звучання коломийок.

Предковічна загадковість Гуцульщини привабила до себе М. Коцюбинського й надихнула на творчість. Це стане предметом нашої розмови сьогодні.

Учитель пропонує учням під час читання та аналізу повісті занотовувати невідомі слова, створюючи словник діалектизмів, який буде використано на одному з наступних уроків.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь учителя. Історія написання твору

Михайла Коцюбинського — художника, письменника, людинознавця — вабили Карпати. Задум повісті виник у письменника 1910 р., коли він уперше побував на Гуцульщині. Письменник зустрічався з гуцулами, вивчав їхні звичаї й обряди, легенди й повір’я. Весь час він проводив у мандрівках, бував у горах, повертався з полонин з квітами. Коли селяни висловлювали подив на його допитливість, то відповідав, що хоче написати правду про гуцульське життя.

Крім особистих вражень, працюючи над повістю, користувався фольклорно-етнографічними збірниками В. Гнатюка, І. Франка.

2. Перевірка первинного сприймання твору. Асоціативний диктант

✵ Які асоціації викликають у вас ці цитати, назви? Розкрийте суть кожного поняття: Дев’ятнадцята дитина; флояра; кози; нові кісники; співанки; живий вогонь; «з лісу виходить ведмідь»; Черемош; шість років; маржинка; місце на лаві; громи й громовенята; «вставай і ходім»; «твій ворог танцює»; «сумно ридали трембіти».

3. Дослідження-класифікація

1. Розподіліть літературознавчі терміни: кульмінація, експозиція, пейзаж, розвиток дії, портрет, розв’язка, інтер’єр, зав’язка відповідно до їхньої ролі в структурі літературного твору. (Елементи сюжету: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка. Позасюжетні елементи: пейзаж, портрет, інтер’єр. )

2. Визначте основні елементи сюжету повісті «Тіні забутих предків».

1-ша частина життя Івана

експозиція

«бісова» дитина Іван, ворожнеча родів Гутенюків і Палійчуків

зав'язка

бій між батьками родів; знайомство Івана та Марічки; дружба і перша любов між ними

розвиток дії

Іван йде в найми на полонину; смуток хлопця за коханою

кульмінація

«страшний сон»; загибель Марічки

розв'язка

думка про самогубство; втеча на 6 років

2-га частина життя Івана

експозиція

повернення додому; одруження з Палагною

зав'язка

ворожба Палагни і зустріч з мольфаром Юрою

розвиток дії

ворожба Юри на хмару; кохання Палагни і Юри; бійка мольфара Юри й Івана

кульмінація

Нявка Марічка прийшла за Іваном; танець з чугайстиром

розв'язка

смерть Івана Палійчука

Поділ твору на частини можна пояснити тим, що Іван прожив ніби два життя. Перше життя — романтичне. Він мав кохану, яка його розуміла, грав на флоярі; жив бідно, але щасливо, поки не потонула Марічка. Друге життя — борг перед родом. Треба продовжувати рід, підняти його статок, але вже немає ніякого кохання. Тільки сум за минулим життям і виконання обов’язків газди. А зрада жінки і її ворожба з Юрою стали поштовхом для розуміння, що і це життя його скінчилося.

Переказати один і той самий сюжетний елемент твору з точки зору різних героїв (Івана та його матері, Марічки та Івана, Івана та Палагни), ілюструючи відповідь цитатами, проаналізувати, чому змінюється сприйняття.)

Зачитати приклади позасюжетних елементів, зокрема пейзажу. У чому особливість описів природи у творі? (Пейзажі подані через сприйняття героїв та тісно пов’язані з їх почуттями та емоціями.)

4. Робота в групах

1-ша група. Довести, що «Тіні забутих предків» — це повість. (Повість — епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.)

2-га група. Дослідити, які часові площини переплітаються у творі. (Перша — це сучасна для оповідача дійсність, побут та світогляд гуцульського села кінця ХІХ — початку ХХ століть, друга — доба дохристиянських народних вірувань, що повертає людину до її первісного єднання з природою; третя — середньовіччя зі ставленням до любові як до найбільшої цінності.)

5. Метод «Сторітелінг»

Сторітелінг — метод донесення інформації шляхом розповіді цікавої історії з реальними персонажами.

Відомо, що автор довго підбирав назву для свого твору. Опрацювавши сюжет, визначивши жанр та дослідивши часові площини, поєднані у творі, спробуйте передбачити інші варіанти назви повісті, умотивуйте їх, а потім порівняйте з довідковою інформацією і дайте відповідь на питання.

Назва повісті виникла не відразу. Перша — «В зелених горах», не вдовольнила письменника. Перебирає інші варіанти: «Голос віків», «Подих віків», «Відгомін передвіку», «Спадок віків», «Сила забутих предків» тощо.

Нарешті зупиняється на назві «Тіні забутих предків».

✵ Що могло не вдовольняти письменника у назві?

✵ Яка назва найвдаліша, на вашу думку, й чому?

Перша назва не вдовольнила письменника, мабуть, тому, що в ній не було головного — міфологічного світу, у якому жили люди, не було заглиблення у сиву давнину, про яку авторові так хотілося розказати і яка жива й донині.

Остаточна назва натякає на загадковість, казковість і дихання віків. Вона найвлучніша. Заголовок указує на злободенність порушених проблем. Предки забуті, але їхні болі й радощі, шукання тінями живуть і зараз повторюються в нас.

6. Етнографічне дослідження

6.1. Розкажіть, у якому епізоді автор найяскравіше відтворює побут,

працю, вірування гуцулів. Яку роль у творі відіграє розповідь про перебування Івана на полонині?

Матеріал для вчителя. Іван з’явився серед вівчарів, коли ватаг розпалював вогонь стародавнім способом — за допомогою тріски й каменя. Письменник показує цілий обряд і характер гуцула. Вівчарі навіть не відповідають на привітання «Слава Ісусу!». Вони священнодіють. Тільки коли вогник вискочив із скалки і «ватаг побожно підняв вогонь і стромив у ватру», він обернувся до Івана й відповів на привітання. Це не примха, а обожнення вогню, який має протягом усього сезону випасання овець «боронити від усього лихого» маржинку. Коли вівчарі поверталися додому, ватаг і спузар ще залишалися на полонині, бо мусили чекати, аж поки вогонь не згасне сам, «той вогонь полонинський, що сам народився, наче бог, сам має й заснути». Кожна важлива справа на полонині супроводжується ритуальними діями, які надають їй таємничості. Звичайний процес приготування сиру відбувається як таїнство і від цього стає небуденним, особливим. Тоді й сам гуцул постає перед нами загадковим і величним.

6.2. Зачитати уривок.

«Тепер має бути тихо в сараї, двері замкнені, і навіть спузар не сміє кинуть оком на молоко» до слів «Воно росте, обертає плескаті боки, купається в білій купелі, само біле і ніжне, і коли ватаг його виймає, зелені родові води дзвінко стікають в посуду». М. Коцюбинський надзвичайно майстерно малює цю сцену. Для читача, як і для гуцула, звичайний сир — живий, він народжується.

✵ Як автор досягає такої майстерності? Дослідіть образотворчі засоби.

✵ Чим ще характерний побут гуцулів?

✵ Про що сповіщали трембіти?

✵ Як гуцули ставилися до худоби?

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Літературознавець С. Жила пише: «Повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» має зміст, що не піддається однозначному тлумаченню. Про що ця книжка?

✵ Про нестихаюче ворогування Палійчуків і Гутенюків та палке кохання дітей цих старовинних гуцульських родів — Івана і Марічки?

✵ Про тіні забутих предків і їхній вплив на життя людське?

✵ Про утвердження духовного начала в людині?

✵ Про добро і зло?

✵ Про народження, любов і смерть, про підтримку людини землею і космосом, а отже, про життя?

Так, очевидно, це поема про життя. Про життя в усіх його вимірах.

— Чи погоджуєтеся ви з такою думкою?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати твір-роздум «Про що ж таки повість "Тіні забутих предків"» ?







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.