Усі уроки української літератури 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018

Франко-перекладач. Переклади творів давньогрецьких поетів, Дж. Мільтона, Байрона, Пете, Пейне, Пого, Міцкевича - УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ ст. МОДЕРНІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. ФРАНКА

Мета: ознайомити учнів з багатогранною діяльністю Івана Франка як дослідника та перекладача творів світової літератури, зокрема давньогрецьких поетів, Дж. Мільтона, Байрона, Пете, Пейне, Пого, Міцкевича; формувати вміння учнів працювати з додатковою літературою, робити узагальнення; виховувати інтерес до читання художньої літератури.

Теорія літератури: оригінал, переклад (повторення).

Обладнання: портрети І. Франка, Помера, Дж. Байрона; Дж. Мільтона, Пете, Пейне, Пюго, Міцкевича.

Тип уроку: урок-дослідження.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Словниковий диктант „термінологічний”

Оригінал, переклад, перекладацтво, перекладознавство, перекладознавець, перекладач.

2. Бесіда з учнями

Ø Що називається оригіналом? перекладом?

Ø Яких українських перекладачів визнаєте?

Ø Що вам відомо про особливості художнього перекладу?

IІI. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Слово вчителя. Своїми перекладами І. Франко зробив безцінний внесок як у розвиток української літератури, так і української мови. Перекладацька діяльність Франка починається тоді, коли в українській літературі було чимало оригінальних творів, але небагато перекладених. Українці змушені були читати твори світової літератури в перекладах російською, польською, німецькою. І. Франко, перекладаючи твори світової літератури, знайомив українців з її загальновизнаними шедеврами. І одночасно доводив, що українська мова здатна передати усі тонкощі твору-оригіналу, написаному будь-якою мовою.

На сьогоднішньому уроці ми поговоримо про Франка-перекладача та про його титанічну працю в галузі перекладацтва.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя. Кожен з вас працював вдома над пошуком інформації за запропонованим вам планом. Ми колективно складемо розповідь про І. Франка-перекладача, систематизуючи матеріал, знайдений вами. Почнемо з розділу „Статистика”.

1. Статистика

Перекладацький доробок І. Франка охоплює величезний діапазон світового письменства та усної народної творчості від найдавніших часів до початку XX ст. Письменник переклав українською мовою твори близько 200 авторів із 14 мов та 37 національних літератур, зокрема зразки вавилонської, єгипетської, староіндійської, староарабської мов. Франко перекладав народні пісні та твори: староєврейського епосу, сербського епосу і польської літератури, болгарського епосу і чеської літератури, китайської й російської літератури, англійської літератури, арабського епосу, французької літератури, індійського епосу, німецької літератури, античної літератури, скандинавської літератури.

Слово вчителя. Для того щоб стати перекладачем, потрібно мати певні знання і мотивацію для подібної роботи. які ж знання знадобилися Франку і де він їх здобув?

2. Знання, необхідні для перекладницької роботи, здобув І. Франком

1. Знання польської і німецької мови (навчився в початковій школі, володіння мовами вдосконалив під час навчання у Дрогобицькій гімназії).

Результат: знайомство з кращими зразамив світової літератури та філософії, які українцям були доступні здебільшого у перекладах німецькою. Німецькою Франком написано багато наукових праць, перекладами німецькою митець популяризовав творчість Т. Шевченка, допомагав іншим перекладачам переводити твори Кобзаря цією мовою, перекладав нею українські народні пісні, знайомив українського читача зі здобутками німецької літератури. Переклади творів Гете, Гейне, Міцкевича.

2. Знання класичних мов (старогрецька та латинська) (опанував під час навчання у гімназії, вдосконалив, навчаючись у Львівському університеті, де слухав лекції з класичної філософії.) Результат: читав в оригіналі Гомера, Софокла, Горація, Овідія.

Перекладаючи античних авторів, безпосередньо звертався до оригіналів.

3. Знання англійської мови, яку почав вивчати у зрілому віці. Результат: створення поеми „Каїн” на основі однойменного твору Байрона, переклади творів Дж. Мільтона.

4. Знання французької мови, яку вивчив у 80-х рр.

Результат: переклади творів В. Гюго.

Слово вчителя. Ми вже казали про мотивацію, яку повинна мати людина, щоб гарно виконати свою роботу. які фактори ви вважаєте мотивацією звернення І. Франка до перекладацтва?

3. Причини звернення до роботи перекладача

Ø Діяв як просвітитель, що жадав донести до свого народу нову наукову думку чи нову коштовну перлину світової літератури.

Ø Розширення загальнокультурних обріїв, відкриття їх „народові, що вгору йде”, просвіта нації, переконання, що переклади творів світової літератури роблять їх частиною української культури. („Коли правда те, що головне знання поезії в тім лежить, що вона розширює нашу індивідуальність, збагачує душу такими враженнями й почуваннями, яких вона не зазнала би у такій силі і ясності, то думаю, що передача чужомовної поезії різних віків і народів рідною мовою збагачує душу цілої нації, присвоюючи їй такі форми й вирази чуття, яких вона не мала досі, будуючи золотий міст зрозуміння і спочування між нами і далекими людьми, давніми поколіннями”. Передмова до збірки „Поеми” (1899)).

Ø Розуміння того, що наявність перекладених світових шедеврів як один із показників зрілості й повнокровності рідної літератури.

Ø Розуміння великого значення культурних зв'язків між народами. Переклад іншомовних творів Франко вважав важливим фактором цих взаємин.

Слово вчителя. Кожен з вас шукав інформацію про роботу Франка-перекладача. Розкажіть про те, що ви дізналися.

4. Робота І. Франка-перекладача

Франко — перекладач Гомера та інших представників античної літератури

Переклав „Одіссею”, яка справила на нього враження ще тоді, коли він був дитиною. Пізніше письменник переконався в тому, що людям подобається цей твір у його переказах. Франко не раз наголошував на потребі видати „Одіссею” українською мовою. Отже, не зважаючи на вже існуючий переклад Нищинського, зробив свій. Переклав і іншу поему Гомера — „Іліаду”.

Крім Гомера Франко переклав дві драми Софокла, його трагедію „Цар Едіп”, твори Гесіода, вірші Сапфо і Алкея, Піндара і Менандра, твори римських поетів Горація і Вергілія — ось неповний перелік античних перекладів Франка.

Франко — перекладач Байрона та інших англійських авторів

І. Франко — один з найбільших знавців Байронової творчості в Україні.

Франко високо цінував творчість англійського. „Хоч чистокровний англічанин, а в творах своїх такий національний як мало котрий поет від часів Шекспіра,— писав І. Франко — Байрон мав величезний вплив на поетів інших народностей, зокрема й слов'янських, і не переставав бути зрозумілим для широких мас інтелігенції усього світу. Іван Якович переклав поему Байрона „Каїн” у 1879 році.

І. Франко — засновник шекспірознавства в Україні. Він переклав низку сонетів Шекспіра, „Венеціанського купця”, уривки з „Бурі” і трагедії „Король Лір”. Цікавими є переклади поезій. Дж. Мільтона.

Франко — перекладач творів німецької літератури

Понад 10 років Франко працює над перекладом „Фауста” В. Гете. 1882 року переклад вийшов у світ під назвою „Фауст, трагедія Йо- гана Вольфганга Гете, ч. І, з німецького переклав і пояснив І. Франко”. Франко, звертаючись до читачів за допомогою у виданні цього перекладу був перконаний, що робить ним „прислугу нашій літературі”. Це найбільш капітальна праця Франка-перекладача. Такою самою „прислугою” можна назвати і переклади творів Г. Гейне.

У „Літературно-науковому віснику”, редактором відділу літератури і критики якого був Франко, він друкує переклади з Альфонса Доде, Еміля Золя, Анатоля Франса, Адама Міцкевича.

Слово вчителя. Кожний талановитий перекладач має свій власний „почерк”. Чим відрізнялася перекладацька діяльність Франка від роботи його попередників?

5. Відмінність перекладацької роботи Франка від перекладів його попередників

І. Франко вперше взявся до планомірної, систематичної роботи в перекладанні. Його попередники — П. Ніщинський, С. Руданський, А. Навроцький, М. Костомаров, Ю. Федькович, зазвичай, перекладали безсистемно — що подобалося — і грішили надмірним використанням діалектизмів, „українізували” першоджерела (давали античним героям українські імена тощо).

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Розв'язування проблемного питання: „Яке значення роботи І. Франка перекладача для української літератури?”

Ø Дав українцям величезну бібліотеку перекладної літератури, за якою можна вивчати історико-культурний та мистецький поступ.

Ø Заклав наукові підвалини українського сучасного перекладознавства.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Заповнення таблиці „ЗХВ”.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати матеріал уроку.

Повторити або знайти визначення термінів, які подані в словниковому диктанті на початку уроку, повторити визначення терміну новела.

Індивідуальне завдання: підготувати стисле повідомлення про прозу І. Франка; підготувати стислий переказ змісту новели „Сойчине крило”.