Усі уроки української літератури 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018

Реалізм в українській літературі 70-90-х років ХІХ ст. (І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Б. Грінченко, І. Франко): відображення життя у формах самого життя. Ідейні й моральні пошуки особистості, спроби розв'язати суперечність між ідеалом та соціальною дійсністю. Поняття про типізацію і художній тип - УКРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ пол. ХІХ ст. РЕАЛІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО

Мета: на прикладі творчості І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Б. Грінченка, І. Франка, М. Старицького показати формування та розвиток реалізму в українській літературі 70-80-х рр. ХІХ ст., показати зв'язок літератури з провідними тенденціями часу, який об'єктивно зображується в творчості письменників, спроби митців розв'язати суперечність між ідеалом та соціальною дійсністю; розвивати вміння аналізувати події, знаходити причиново-наслідкові зв'язки між подіями та їх відображенням у літературі; виховувати повагу до майстрів слова, почуття патріотизму та інтерес до минулого країни.

Теорія літератури: реалізм як напрям і метод (поглиблено), художній тип, типізація

Обладнання: таблиці „Література 70-90-х років ХІХ ст.“, „Реалізм у літературі 70-90-х років ХІХ ст.“, підручник.

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Самодиктант із взаємоперевіркою „Ознаки реалізму“

Зразок виконання завдання: соціальна зумовленість характеру, історизм, психологізм, гуманізм, типові характери, типові обставини тощо.

2. Назвіть особливість українського реалізму. (Постійний зв'язок з національно-визвольним рухом)

3. Робота в парах: взаємоперевірка (запитання готували вдома)

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Слово вчителя

Сьогодні ми будемо знайомитися з дуже цікавим періодом розвитку української літератури, який подарував нам твори, про які польська письменниця Еліза Ожешко писала: „Чим більше читаю, тим сильніше відчуваю дивну насолоду і поезію цієї літератури. чиста вона, як кристал, тепла, мов літній вечір, несподівано оригінальна, до жодної іншої, відомої мені, не подібна“. Так вразили її оригінальні твори Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Михайла Старицького, Бориса Грінченка, Івана Карпенка-Карого, Марка Кропивницького, Івана Франка — видатних майстрів слова, представників реалістичної української літератури. Про них та їхню творчість у 70-90-ті роки ХІХ ст. ми будемо говорити на уроці.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота з таблицею „література 70-90-х років ХІХ ст.“

Етапи розвитку літератури другої половини ХІХ ст.

1840-60-ті роки ХІХ ст.

70-90-ті роки ХІХ ст.

Кінець ХІХ — початок ХХ

Розвивається романтизм. З'являються твори Т. Г. Шевченка. Народжується літературна критика (П. Куліш)

Панівний літературний напрям — реалізм. Зародження натуралізму. З'являється журналістика і публіцистика

Процвітає модернізм

Суспільно-політичні умови розвитку

□ Колоніальний гніт з боку Росії та Австро-Угорщини

□ Геополітична розірваність України, бездержавний статус

□ Негативні наслідки скасування кріпосного права у 1861 р. для українського селянства

□ Перенос центру українського національно-культурного руху в Галичину

□ Посилення національних утисків (Валуєвський циркуляр (1863), Емський указ (1876)

Літературні напрями

Реалізм, натуралізм, пізній романтизм

2. Евристична бесіда з учнями

Ø Прокоментуйте умови розвитку української літератури 7090-х р. ХІХ ст. Чи можна назвати їх сприятливими? Чому?

Ø Спробуйте спрогнозувати тематику творів українських реалістів. Обґрунтуйте свою думку.

3. Робота з таблицею „Реалізм у літературі 70-90-х р. ХІХ ст.“

Учні опрацьовують статтю підручника й інформацію таблиці, виконують завдання.

Завдання для роботи з таблицею

Ø Доведіть зв'язок тематики творів, художніх типів з реальним життям суспільства.

Ø Знайдіть підтвердження основним принципам реалістичного мистецтва у матеріалах таблиці.

Ø Що свідчить про те, що у творах українських письменників зображено типові характери та типові обставини?

Ø Доведіть, що зображення життя утворах 70-90 рр. широке і всебічне.

Робота з поняттям теорії літератури

Художній тип — художній образ, наділений характерними ознаками, яскравий представник якої-небудь групи людей (соціального прошарку, класу, нації, епохи).

Типізація — втілення засобами мистецтва, літератури загального, типового в частковому, індивідуальному, у конкретних художніх образах, формах.

„Реалізм в літературі 70-90-х років ХІХ ст.“

Письменник-реаліст

Тематика творів

„Життя народу в особах“

Художні типи

Іван Нечуй-Левицький

Оповідання і повісті про панщину („Микола Джеря“), становище селянства в умовах капіталізації господарства („Кайдашева сім'я“), історичне минуле „Князь Єремія Вишневецький“, „Гетьман Іван Виговський“

Сільське життя („Микола Джеря“), „Кайдашева сім'я“), життя міщанства, чиновництва, духівництва („Старосвітські батюшки і матушки“)

Інтелігенти-просвітники (Павло Радюк з роману „Хмари“), селяни-правдошукачі (Микола Джеря з однойменної повісті), духовенство („Старосвітські батюшки і матушки“, „Афонський пройдисвіт“), позитивний образ інтелігента („Хмари“)

Панас Мирний

Зубожіння селянства („Лихо давнє й сьогочасне“, „Морозенко“)

Сільське життя („Лихо давнє і сьогочасне“)

Селяни-правдошукачі (Чіпка Варениченко з роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“, жінки-повії („Повія“)

Михайло Старицький

Нова трактовка традиційної теми кохання з паничем („Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці“), відображення соціальних суперечностей, характерних і для кінця XIX ст., тема кохання

Життя акторів („Талан“), пореформене сільське життя („Глитай, або ж Павук“)

Образ сільського багатія-хижака „Глитай, або ж Павук“, актриса („Талан“)

Іван Франко

Оповідання і повісті про панщину („Панщизняний хліб“), становище селянства в умовах капіталізації господарства („Лесишина челядь“), пролетаризація селянства („На роботі“, „Навернений грішник“)

Життя на нафтових промислах (бориславський цикл), злодійське середовище („На дні“), життя міщанства, чиновництва, духівництва („Для домашнього огнища“, „Основи суспільства“)

Робітники та заробітчани (твори бориславського циклу), національно свідомий інтелігент („Перехресні стежки“, „Лель і Полель“)

Борис Грінченко

Становище селянства в умовах капіталізації господарства („Серед темної ночі“, „Під тихими вербами“), пролетаризація селянства („Панько“)

Життя робітників на шахтах („Батько та дочка“)

Позитивний образ інтелігента („Сонячний промінь“, „На розпутті“)

Олена Пчілка

Національні та соціальні мотиви („За правдою“, „Світло добра і любові“, „Рятуйте!“)

Життя інтелігенції

Емансиповані жінки („Товаришки“), позитивний образ інтелігента („Світло добра і любові“)

Заслуховування відповідей учнів на запитання

Підбиваючи підсумки сказаному, можна зробити висновок, що література 70-90 рр. ХІХ століття порушувала злободенні проблеми часу: морально-етичні, суспільно-політичні, охоплювали усі сфери народного життя, створювали різні художні типи, робила широке узагальнення різних сторін дійсності. Незважаючи на несприятливі суспільно-політичні умови, письменники відтворювали дух народу. який, за словами великого І. Франка, угору йшов, „хоч був запертий в льох“.

Міні-лекція вчителя „Ідейні й моральні пошуки особистості, спроби розв'язати суперечність між ідеалом та соціальною дійсністю“

(Учні роблять записи у вигляді плану, тез, конспекту лекції.)

Передові українськи письменники намагалися створити образ головного героя, якій намагався вирішити проблеми сучасності, знайти спосіб розв'язати суперечність між ідеалом та соціальною дійсністю.

У центрі уваги письменників-прозаїків — представники молодої різночинної інтелігенції. Її роль у суспільному житті намагаються з'ясувати Панас Мирний (повість „Лихі люди“), Нечуй-Левицький („Хмари“), Кониський („Семен Жук і його родичі“, „Юрій Горовенко“), Грінченко („Сонячний промінь“, „На розпутті“), Олена Пчілка („Світло добра і любові“). Герої-інтелігенти прагнуть бути корисними знедоленим трудівникам, але їх ідеали руйнуються під тиском соціальних умов.

Уперше в українській літературі про роль інтелігенції у громадському житті заговорив М. Старицький. Його герой не мириться з підневільним існуванням, він — особистість мисляча, яка закликає українську інтелігенцію, служити рідному народові, який „вже забув і поважать себе, потративши свої колишні сили“. Гіркі думки про скривджений народ, прагнення бачити батьківщину вільною поєднуються у творах Старицького з надією на „завзятців-юнаків“, що „возлюбили Україну“.

Поезія Грабовського оспівує подвижників („і в минулому могили, і попереду хрести“), які стають на боротьбу з несправедливим ладом. Про діяльність молодих культурників, які захопилися культурно-освітніми віяннями свого часу („Світова річ“), розповідає в своїй п'єсі Олена Пчілка. Герой комедії Гринченка „Нахмарило“ учитель Тарас Вільховський, на відміну від героїв п'єси Пчілки, які більше розмовляють, ніж діють, запроваджує в життя культурно-освітні починання серед селянства: організовує касу взаємодопомоги, влаштовує в селі недільні читання для дорослих. П'єси Олени Пчілки, Грінченка, як і твори цього, жанру Франка („Учитель“), Старицького („Не судилось“), Карпенка-Карого („Понад Дніпром“), порушували актуальні проблеми зближення інтелігенції з селянством.

Соціальна дійсність руйнує спроби ентузіастів вирішити проблеми часу, але подвижницька діяльність літературних персонажів різних авторів і різних творів свідчить про те, що настав час змін і відчайдушної боротьби за щасливе майбутнє.

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Проблемне запитання

Ø Чому українською літературною столицею наприкінці 50-х — на початку 60-х років був Петербург, на початку 70-х — Київ, а після 1876 р. — Львів? Поясніть причини такої міграції центруукраїнського літературного життя.

2. Тестові завдання

1. Знайдіть неправильне твердження:

Ознаки реалізму...

А Герой — типовий, обставини — типові.

Б Психологічний стан героя напряму залежить від середовища.

В Дійсність зображується через сприйняття автора твору.

Г Характер героя багатогранний, внутрішньо суперечливий, неоднозначний.

2. Життя акторів висвітлене у творі...

А І. Нечуя-Левицького.

Б Панаса Мирного.

В Михайла Старицького.

Г Івана Франка.

3. Уперше в українській літературі про роль інтелігенції у громадському житті заговорив...

А Михайло Старицький.

Б Іван Франко.

В Борис Грінченко.

Г Олена Пчілка.

4. Микола Джеря з однойменної повісті І. Нечуя-Левицького — це образ...

А Інтелігента-просвітника.

Б Селянина-правдошукача.

В Сільського багатія.

Г Національно свідомого інтелігента.

5. Емансиповані жінки — героїні твору...

А „Лель і Полель“.

Б „Батько та дочка“.

В „На розпутті“.

Г „Товаришки“.

VI. ПІДСУМОК. РЕФЛЕКСІЯ

□ Я гарно зрозумів (-ла) частину уроку, у якій йшлося про...

□ Найбільш важким для сприйняття був матеріал про...

□ Я потребую додаткових пояснень щодо ...

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати матеріали уроку, читати „Кайдашева сім'я“ Нечуя-Левицького.