Всі публікації щодо:
Коцюбинський Михайло

Усі уроки української літератури 10 клас ІI семестр Профіль — українська філологія - 2018

Фізичне та душевне одужання героя, його наснага до активної праці та боротьби. Поетика імпресіонізму в повісті. глибокий ліризм новели, інтонаційне багатство її мови, символізм. Колір як композиційний чинник у новелі «Intermezzo»

Мета: прослідити за процесом фізичного та душевного одужання героя; виявити риси поетики імпресіонізму в новелі; розкрити символізм образів та образотворчі засоби; розвивати усне мовлення учнів та образне мислення, уміння пов'язувати зміст літературного твору з сучасним життям; виховувати розуміння краси, уміння отримувати естетичну насолоду від витворів мистецтва.

Теорія літератури: імпресіонізм, психологізм, модернізм, новела, образи-символи.

Обладнання: портрет письменника, текст новели, репродукції картин імпресіоніста К. Моне, мультимедійне забезпечення, «Intermezzo» Енріке Гранадоса.

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Слово вчителя

Справжній талант полягає в умінні небагатьма словами сказати багато. От і в новелі «Intermezzo» М. Коцюбинський торкається проблем і особистих, і суспільних, але лише окреслює їх, та читач розуміє, що хоче сказати автор. У цьому творі, не схожому ні на який інший, відсутній розгорнутий сюжет, зовнішні конфлікти, діалоги, полілоги, дія відбувається у свідомості, в душі героя. А спричиняє різні думки, міркування, дії природа, її розкішні барви і велич. І саме тут, у царстві природи, на просторах кононівських полів, зболене авторське «я» шукає спочинку і зцілення. І врешті знаходить його.

Пізніше він пише Євгену Чикаленку: «Коли потребую спокою, починаю думати про Кононівку, як мені було там добре, просто і спокійно. Трошки, далеко не повно, зачеплена Кононівка у моїй дрібничці «Інтермецо». Прослідкуємо, як же проходив процес душевного одужання ліричного героя.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання

2. Клоуз-тести. Закінчити речення

1. Жанр твору «Intermezzo». (лірико-психологічна новела)

2. Твір написаний у… році. (1908)

3. У перекладі з італійські intermezzo означає… (перерва).

4. Новела присвячена. (Кононівським полям).

5. Твір написаний у формі… (монологу).

6. Розповідь ведеться від імені… (першої особи).

7. Новела має яскраво виражені ознаки… (імпресіонізму).

8. Пейзаж у новелі поданий… (через сприйняття героя).

9. Після виходу новели М. Коцюбинського назвали… (Сонцепоклонником).

10. Причиною втоми героя стали… (люди, їх безкінечні «мушу» і «треба» ).

11. Дійовими особами твору є… (Моя утома… )

12. Для передачі стану душі ліричного героя автор послуговується засобами таких видів мистецтва, як… (музика і живопис).

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

Хоча у новелі наскрізний сюжет і відсутній, а композиція нагадує мозаїку, та все ж можемо говорити про наявність певних сюжетних елементів — втеча від людей, час інтермецо, зустріч з людиною і розуміння, що герой готовий повернутися знову у світ людей.

2. Прослухайте «Intermezzo» Енріке Гранадоса

З якими уривками із новели асоціюється у вас музика? Зачитайте їх, поясніть, чому саме цей уривок ви «почули» в музиці.

Які почуття ви переживали, слухаючи музичний твір? (Обмін думками.)

3. Евристична бесіда

✵ А що відчув герой новели М. Коцюбинського, перебуваючи на природі? (Свій зв’язок із землею)

✵ Після виходу новели М. Коцюбинського назвали Сонцепоклонником. Чому? Знайдіть рядки, у яких автор звертається до сонця. (Образ сонця поетично одухотворений. Автор звертається до нього з пошаною і любов’ю. Він складає гімн небесному світилу — символу космічної енергії та сили. «… я повний приязні до сонця і йду просто на нього, лице в лице. Повернутись до нього спиною — крий боже! Яка невдячність! Я дуже щасливий, що стрічаюсь з ним тут, на просторі, де ніхто не затулить його обличчя, і кажу до нього: сонце! я тобі вдячний. Ти сієш у мою душу золотий засів — хто знає, що вийде з того насіння? Може, вогні? Ти дороге для мене. Я п’ю тебе, сонце, твій теплий зцілющий напій, п’ю, як дитина молоко з матерніх грудей, так само теплих і дорогих. Навіть коли ти палиш — охоче вливаю в себе вогняний напій й п’янію від нього. Я тебе люблю»; «Ти тільки гість в житті моїм, сонце, бажаний гість, — і коли ти відходиш, я хапаюсь за тебе. Ловлю останній промінь на хмарах, продовжую тебе у вогні, в лампі, у фейєрверках, збираю з квіток, з сміху дитини, з очей коханої. Коли ж ти гаснеш і тікаєш від мене — творю твою подобу, даю наймення їй «ідеал» і ховаю у серці. І він мені світить. Дивись же на мене, сонце, й засмали мою душу, як засмалило тіло, щоб вона була недоступна для комариного жала… Я себе ловлю, що до сонця звертаюсь, як до живої істоти. Невже се значить, що мені вже бракує товариства людей?» )

✵ «Благословен був спокій моєї душі. З-під старої сторінки життя визирала нова і чиста — і невже я хотів би знати, що там записано буде?» чи можна вважати ці слова пробудженням душі ліричного героя? Кому чи чому він має завдячувати цьому пробудженню? (Природі, адже вона лікує душу, дарує спокій, рівновагу, радість життя і натхнення, бажання жити, любити і творити)

✵ У кононівських полях герой знайшов рівновагу і спокій. чи готовий він знову повернутися до людей? як він дійшов до такого висновку? (Одного разу під час прогулянки йому здалося, що він побачив тінь, і злякався, що поряд з ним і полем з’явився хтось третій. І він здригнувся. Коли ж через деякий час герой зустрівся із селянином, то заговорив із ним як із давнім знайомим)

✵ Чому момент зустрічі із селянином можна вважати кульмінацією новели?

✵ Про що дізнається герой від селянина? Як він сприймає людське горе?

✵ З якою метою використано рефрен «Говори, говори» ?

✵ Чи можна стверджувати, що через розповідь селянина передано трагедію народу в часи реакції після революції?

✵ Яка розв’язка твору? До якої думки підводить нас автор? (Людина не може і не повинна жити поза людським суспільством. На деякий час вона може дозволити собі перепочинок, щоб набратися нових сил і повернутися до виконання своїх обов’язків. Завдання митця — своєю творчістю служити народові. «Йду між люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає» )

4. Робота в групах

I група. Дослідити поетику імпресіонізму в новелі.

II група. Дати відповідь на питання: «Як виявляється глибокий ліризм новели, інтонаційне багатство її мови?»

III група. Образи-символи у творі.

IV група. Колір як композиційний чинник у новелі.

5. Виступ груп із повідомленнями. Коментар і доповнення вчителя

Група № 1. Поетика імпресіонізму в новелі

У новелі «Intermezzo» найвиразніше втілилася поетика імпресіонізму. Оповідь ведеться від імені ліричного героя, усі події подаються крізь призму його сприйняття, через його відчуття та враження, тобто переважає суб’єктивне світобачення. Ми не зустрічаємо ланцюжка послідовних змін подій і явищ, перед нами — фрагменти, уривки того, що відбивається у свідомості персонажа. Для персонажа головне — потік вражень від навколишньої дійсності, він не збирається змінювати зовнішній світ, тобто можна говорити про наявність «внутрішнього сюжету», що передає переживання людини у критичній ситуації. У такому стані людина намагається осмислити своє ставлення до світу і до самого себе — своє «Я», З особливим ліризмом зображено картини природи. Завдяки вдало дібраній кольоровій гамі, звукам природи автор передає неповторні враження від природи, дає нам змогу краще зрозуміти психологічний стан героя.

Група № 2. Глибокий ліризм новели, інтонаційне багатство її мови

Новела «Intermezzo» — твір глибоко ліричний, адже розповідається у ньому про людину, яка переживає відчуття глибокої душевної втоми і шукає способу заспокоїтися і відновити свої сили. Про це свідчить вживання різних за структурою і метою висловлювання речень: коротких, неповних, непоширених, розповідних, питальних, спонукальних з виразним емоційним забарвленням: «Я утомився. Мене втомили люди. Мені докучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять. Повідчиняти вікна! Провітрить оселю! Викинуть разом із сміттям і тих, що смітять. Нехай увійдуть у хату чистота й спокій».

Захоплюють поетичні описи природи, у яких письменник виявив дар художника і композитора: «Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі. Вітер набива мені вуха шматками звуків, покошланим шумом…» Для творення цих пейзажних мініатюр-замальовок письменник використовує різноманітні художні прийоми — метафори, епітети, порівняння, метонімії. Пейзаж у новелі одухотворений.

це своєрідна лірична сповідь, виняткової художньої краси пейзажна лірика, у якій, як сказав І. Франко, «якнайбільше живої крові і нервів» самого автора. У новелі поєднано такі типи мовлення, як опис, розповідь і роздум.

Група № 3. Образи-символи у творі

Образ сонця є наскрізним у новелі. Сонце не тільки змінює настрій героя, а й, проникаючи глибоко в його душу, надає іншого смислу його існуванню. На початку твору ми спостерігаємо за тим, що герой знаходиться ніби поза реальністю, він не помічає нічого навколо себе, навіть протиставляє себе природі та й самому життю, символом якого і є сонце: «На небі сонце — серед нив я». Поступово сонце витісняє з душі втому та знесилення. Про це свідчать рядки: «Сонце! Я тобі вдячний. Ти сієш у мою душу золотий засів…» Отже, сонце в новелі — це джерело енергії та сили. Фраза «Погаси сонце й засвіти друге на небі» означає остаточне звільнення людської душі від старого, небажаного, від того, що пригнічувало.

Іще один наскрізний образ новели — образ зозулі, що символізує час. Тож не дивно, що саме голос зозулі сповіщає про початок нового періоду в житті героя: «Як тільки бричка вкотилася на широкий зелений двір — закувала зозуля. Тоді я раптом почув велику тишу». Час лікує душевні рани. До зозулі-часу звертається ліричний герой із словами: «Твоє журливеку «ку-ку» спливало, як сльози по плакучій березі, і змивало мою утому».

Ми бачимо розгортання конфлікту між образами «моя утома» і «сонце». Сонце і життєстверджуюча енергія, яку воно несе, поступово витісняють із душі героя втому.

Інші образи новели поглиблюють цей конфлікт і увиразнюють. Моя утома, залізна рука города, людське горе пов’язані зі смутком, є причиною душевного дискомфорту, стресу, нервовості.

Сонце, ниви у червні, три білих вівчарки, зозуля, жайворонки — образи оптимістичні, світлі. З їх допомогою автор показує, як до ліричного героя повертається душевна рівновага і готовність знову служити людям.

Інші символічні образи твору

Самозакохана Пава символізує дворянство.

Трепов — жандармерію. («Трепов солідний, розважний. Він зовсім солідно, обдумано наче, перекусить вам горло, і в його сильних ногах, що стануть на ваші груди, буде багато самоповаги». До речі, кличкою цього пса стало прізвище міністра внутрішніх справ Трепова, який підписав смертні вироки селянам.)

«Дурний Оверко» символізує принижене і втомлене селянство, якому досить дати волю — і воно ні на кого не кинеться.

«Білі мішки» — це образ повішених, яким перед стратою накидали на голову мішки.

Жайворонок — символ творчої наснаги.

«Залізна рука города» — потяг і саме місто, неспокійне, шумливе, постають у новелі страшним металевим монстром.

Група № 4. Колір як композиційний чинник у новелі

У новелі важливу роль відіграє колористика. За допомогою кольору підкреслюється емоційний стан героя і сприйняття ним навколишньої дійсності. Зміна психічного стану героя і його настрою супроводжується і зміною кольорів та їх відтінків. Можна стверджувати, що колір — важливий композиційний чинник.

Так, початок новели поданий у чорно-сірих тонах, що є свідченням глибокої душевної кризи головного героя. Все, що його оточує, він бачить у темних тонах: «тисячі чорних ротів», «забруднене пилом та димом». Навіть приїхавши в село, герой помічає в першу чергу тільки ті моменти, у яких присутній темний колір: «десять чорних кімнат, налитих пітьмою по самі вінця», «чорна пітьма меблів», «тіні по стінах». Темні кольори свідчать про внутрішній неспокій персонажа. Душевна травма настільки глибока, що заспокоєння персонаж теж шукає у темряви: «Погашу лампу і сам потону у чорній пітьмі».

Якщо у першій частині ми бачимо сіро-чорну кольорову гаму, що символізує втому і розчарування, то у другій частині з’являються кольори світлі — білий, зелений, золотий, блакитний. І чим більше цих кольорів, тим успішніше йде зцілення героя. Він гуляє зеленими полями з білими вівчарками під блакитним небом. І чорному залишається все менше місця. Не даремно у творі багато зеленого кольору, адже традиційно у народному фольклорі зелений колір — символ життя і оновлення.

У новелі М. Коцюбинський використав колористику для передачі внутрішнього стану свого персонажа, а гру фарб — для поглиблення психологічної характеристики персонажів.

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Використавши метод ПРЕС, дайте відповіді на питання.

1. Чи актуальні проблеми, яких торкається М. Коцюбинський у новелі, сьогодні?

2. Як ви вважаєте, новела «Intermezzo» — це твір для широкого загалу чи для обраних?

3. Подивіться на імпресіоністичні картини Моне. Що спільного між ними і твором М. Коцюбинського?

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Скласти візитівку новели. Орієнтовний зразок

✵ Назва твору. («Intermezzo» )

✵ Жанр. (Лірико-психологічна новела)

✵ Автор. (Михайло Коцюбинський)

✵ Мова оригіналу. (Українська)

✵ час написання. (1908)

✵ Зміст назви. (Слово intermezzo означало в італійському театрі коротку музичну п’єсу, яку виконували в перерві між діями драматичної п’єси. Для ліричного героя новели Коцюбинського така перерва — відпочинок серед полів, музика вітру й сонця)

✵ У чому полягає автобіографізм новели? (Новела автобіографічна. Влітку 1908 року Коцюбинський відпочивав у селі Кононівка на Полтавщині)

✵ Присвята. (Новела присвячена Кононівським полям)

✵ Ліричний герой новели. (Стомлений і надломлений морально інтелектуал-митець, якого песимізм, зневіра і втома вигнали з міста в українське село)

✵ Тема твору. (Розповідь про духовне одужання втомленого митця при зустрічі з природою, роздуми про місце митця в суспільстві)

✵ Образи-символи. (Три білі вівчарки. Самозакохана Пава є уособленням дворянства, безжалісний Трепов — сукупний образ жандармерії, Оверко символізує принижене і втомлене селянство. Жайворонок — символ натхнення. Образ білих мішків символізує повішених на шибениці. Залізна рука міста — це потяг, у якому їде митець)

✵ Риси імпресіонізму. (Дія твору відбувається в душі ліричного героя. Дійові особи — це не люди, а символи суперечливих почуттів, між якими точиться боротьба в душі героя. Використання прийому зображення переходу ліричного героя від стадії крайнього виснаження, майже стресу, до повного одужання)

VІI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

✵ «Intermezzo» — це твір особливий, тому що…

✵ Для себе я зробив (зробила) висновок…

✵ Самотність — це…

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Повторити матеріал уроку за конспектом.

2. Прочитати повість «Тіні забутих предків».

3. Робота творчого характеру. Написати твір-роздум на тему «Intermezzo» у моєму житті або мініатюру в імпресіоністичному стилі.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.