Всі публікації щодо:
Довженко Олександр

Уроки з української літератури 11 клас

Щоденник О. Довженка — документ доби, свідчення про потворну природу тоталітаризму, трагічну долю нашого народу, України та її видатних синів

Мета. ознайомити учнів зі змістом Довженкового «Щоденника»; виховувати любов до України, формувати на основі прочитаного й опрацьованого національну гідність і свідомість.

Тип уроку. комбінований.

Обладнання. портре. О. Довженка, «Щоденник» автора, епіграф.

Хід уроку

I. Організаційна частина.

II. Перевірка засвоєних знань.

Питання для учнів.

1. Зачитати твори-мініатюри «Що означає бачити зорі в буденних калюжах на життєвих шляхах?»

2. Який підтекст вкладено у такі слова:

а) » Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм»;

б) » Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє. Чому ж я мушу зневажати все минуле?»;

в) » Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя» ?

III. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Епіграфом уроку хай будуть слова Є. Сверстюка: «Щоденники надаються до створення мозаїчних картин: у них є перли і діаманти».

IV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

Матеріал для вчителя.

Письменницькі щоденники — це особливо цікавий жанр літератури. Вони, зазвичай, вводять нас у творчу лабораторію митця, прояснюють окремі епізоди його біографії, народження та процес реалізації задумів.

«Щоденник» Олександра Довженка — не виняток у цьому ряду. Але він має і свої відмінності. У страшну епоху тоталітарного режиму, коли заборонялося чесне і правдиве слово, говорити про свої думки і переживання було небезпечно. Та О. Довженко довірив своїм 4-ом записним книжка. (. - 1941-1942pp. ; I. - 1942-194. pp.. II. - 1943-194. pp. ; IV. 1944 — 195. pp.. найпотаємніші і найсокровенніші думи, надіючись, безперечно, що колись вони стануть набутком громадськості.

Зі сторінок «Щоденника» перед нами постає сам автор, громадянин-патріот, який досконало знає історію свого народу, прискіпливо вдивляється в сучасне і намагається зазирнути в майбутнє.

Як справжнього ерудита, митця з аналітичним державним мисленням, О. Довженка хвилюють найрізноманітніші проблеми буття українського народу, історії України, яку він услід за Т. Шевченком називав Великою Удовицею, та долі «удовиних дітей», їх освіти і виховання, національної свідомості і гідності, збереження історико-культурних пам'яток, рідної мови, розвитку економіки і захисту природи.

У «Щоденнику», як у фокусі, вмістилися і трагедії перших років війни, і думки з приводу тих чи інших подій, явищ, людей, і протест проти командно-бюрократичних методів керівництва, і вади нашого довоєнного виховання, і безприкладний героїзм воїнів, і тривога за долю полонених бійців, як і за мільйони юнаків і дівчат, що не зі своєї волі опинилися на тимчасово окупованій території.

Глибоко й далеко бачив Олександр Довженко. Обігнав свій час на кілька десятиліть. Якщо й сьогодні, приміром, дехто пояснює поразки наших військ 1941 — 1942 pp. фактором раптовості, то Довженко ще 1942 року записав до свого блокнота: «Не було у нас культури життя — нема культури війни. Тому страждаємо багато й по-дурному. Ніщо не проходить даром, сатрапство і дурість особливо».

Упродовж років, що їх прожив Довженко після війни, не полишали його біль і гіркота, заподіяні «вінценосним» кривдником. До самої смерті бунтувала його душа проти тодішніх методів керування культурою: «Так не можна. Так гріх керувати митцями.» «Стиль є наслідок певного творчого періоду, вільного і обумовленого, а не спланованого. Не можна планувати стиль у мистецтві, як це безпорадно намагається робити наша наївна громада у питаннях мистецтва».

Єдиним порадником і розрадником в ті невеселі дні був для митця чистий аркуш паперу, над яким він схилявся, звіряючи йому свої почуття й помисли. Це — «Щоденник». Творча робота, постійне спілкування з робочим людом, безконечні розмови на самоті з собою допомогли його хворому серцю витримати сталінську опалу.

Значна частина щоденникових записів має державне значення. Чи це стосується увічнення пам'яті героїв війни, чи питання землекористування, чи керування культурою, чи виховання молодого покоління. Великим митцям властиве мислення державне, масштабне, як і здатність сприймати й осмислювати свій час одразу, в конкретний момент життя, а не з далекої відстані, коли воно стає історією.

Звертаємось до учнів із запитаннями.

1. Яке враження справив на вас «Щоденник» ?

2. Зачитайте сторінки, що найбільше запам'ятались або вразили вас.

Переглядаючи «Щоденник», ми переконуємося, як багато знав О. Довженко з того, що для нас стало відомим лише після здобуття Україною незалежності. Зачитаймо щоденникові записи про те, як возз'єдналася Україна в 1939 році і що з того вийшло (2. VII. 1942 p.), хто знищив під час війни святині древнього Києва (4. V. 1942 p., 2. І. 1944 p.), про мільйонні жертви голодомору і воєн із чужинцями та власним народом (6. XI. 1945 р.), про долю народного вчителя, з якого «зробили безперервного попихача будь-якого голови колгоспу, будь-якого дядька» (28. VI. 1942 p.).

Запитання та завдання для учнів.

— Які ще тематичні пласти можна виділити у «Щоденнику» ? Зачитайте найяскравіші записи.

Відповіді можуть бути такими:

а) дівчина, жінка, мати у Другій світовій війні;

б) національна свідомість і гідність українців;

в) страждання українського народу в роки війни;

г) репресії і винищення інтелігенції;

г) особисті спогади про друзів, родину, роботу;

д) творчі замальовки.

Глибоко переживаючи власне горе і трагедію рідного народу, О. Довженко не обминає у своїх роздумах і вселюдських проблем. Особливо його хвилює майбутнє світової цивілізації у зв'язку з появою і першим застосуванням атомної зброї. Після бомбардування японських міст Хіросіма і Нагасакі він, зокрема, занотовує у своєму «Щоденнику» :

«Придбавши крила, людина уподібнилась не ангелу, а дияволу. Сьогодні диявол приторкнувся своїм нечистим перстом до того, з чого Бог створив всесвіт, — до атома. Перше, що людина зробила з божественним атомом, — бомбу…

Що є атомна бомба? — питають сьогодні тисячі людей. Скільки нещасть принесе вона? Скільки лиха заподіє?

Які страшні можливості індивідуального терору може нести в собі отсей недобрий винахід?»

Як бачимо, Довженкові побоювання не були безпідставними. Він ніби передбачив майбутні катаклізми: і аварію на Чорнобильській АЕС, і терористичні акти в Нью-Йорку та Вашингтоні 11 вересня 2001 року.

Оперуючи конкретними фактами, митець глибоко аналізує їх, робить узагальнення і висновки.

Коли читаємо «Щоденник» О. Довженка, повинні пам'ятати, що людині, яка так прискіпливо вдивляється в себе, було не 60 і не 70, аби підсумовувати життя, а лише 45 років. Це вік зрілості, повноти сили і творчих планів.

V. Підсумки уроку. Закріплення вивченого.

Слово вчителя.

«Щоденник» О. Довженка розкрив перед нами безмір страждань митця в період одного з найтяжчих для України випробувань. Слово письменника про «землю-полонянку», «невдашну нашу історію» відображає усвідомлення реального стану речей, — цим можна було ділитися лише зі щоденником. І, нарешті, в записах бачимо концептуальну оцінку Другої світової війни: «На українських ланах і селах в огні і полум'ї вирішується доля людства, вирішується велетенська проблема світової гегемонії, вирішується доля людства на нашій недолі. Така нещаслива земля наша. Така наша доля нещаслива». Це запис від 5 квітня 1942 року. А через 10 днів — продовження теми: «Світе мій убогий! Покажи мені, де на тобі пролилося ще стільки крові, як у нас на Україні! Нема другої України. Нема!» Цей комплекс художника, здатність масштабно узагальнювати й страждати, вболівати за долю України і її дітей можна порівняти за силою больового рефлексу хіба що з Т. Шевченком. їм обом дано було відчути й відтворити найвищий ступінь людського болю як власного.

Довженкові не судилося бути у творчості цілісною, внутрішньо вільною людиною. Сама доба не дозволяла цього. Тож залишався щоденник, де він міг розмірковувати, страждати, плакати, молитися. Запитання та завдання для учнів.

1. Розкрийте трагізм творчої долі О. Довженка.

2. Які риси характеру митця простежуються в його «Щоденнику» ?

3. Що думає письменник про виховання українців?

4. Ознайомившись зі «Щоденником», скажіть, чи вірить О. Довженко у щасливе майбутнє свого народу?

5. Які свідчення про більшовицькі злочини проти України подає

6. Довженко у щоденникових записах?

VI. Домашнє завдання.

Підготуватися до аналізу «Щоденника». Виписати 5 цитат про розправу Сталіна та його прибічників над кіномитцем за «Україну в огні». Прочитати повість «Україна в огні».







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.