Всі публікації щодо:
Хвильовий Микола

Уроки з української літератури 11 клас

Микола Хвильовий. Я (Романтика). Спроба письменника зрозуміти суперечливу психологію повстанця. Поглиблення поняття про новелу

Мета. аналізуючи новелу, розкрити глибинні суперечності між гуманістичними ідеалами та жорстокою реальністю; удосконалювати зв'язне мовлення; формувати ідеали добра та справедливості.

Тип уроку. комбінований.

Обладнання. текст новели М. Хвильового «Я (Романтика)», портрет М. Хвильового.

Хід уроку

I. Організаційна частина.

II. Перевірка засвоєних знань.

Запитання для учнів.

1. В яких умовах формувався характер та світогляд М. Хвильового?

2. З чого починалася його літературна діяльність? Як були сприйняті перші поетичні та прозові твори письменника?

3. Що ви знаєте про літературну дискусію 1925 — 1928 років та участь у ній М. Хвильового?

4. Які гасла М. Хвильового, висловлені у памфлетах, ви запам'ятали?

5. У чому основна причина трагічного кінця життя письменника?

III. Повідомлення теми і мети уроку.

IV. Сприймання та усвідомлення новою матеріалу.

Епіграфом уроку можуть бути слова:

«Я — чекіст, але я і людина»

(М. Хвильовий).

Вступне слово вчителя.

Жорстокість і насильство нічим, навіть найвищою, найблагороднішою метою, виправдати не можна. Жорстокість, як і пролита кров, вбиває все людське в людині, робить її звіром, бездуховною істотою. У новелі «Я (Романтика)», що, за словами О. Білецького, «силою своєю не має собі аналогів в новітній прозі», М. Хвильовий немов роздумує: як могло так статись, «що та свята мета, заради якої проливалася кров, творилося насильство, починає тьмяніти, набухати кров'ю невинних; чому мати змушена притулятися до згаслого серця свого блудного сина, який заплутався на трагічних дорогах революції, вичерпався морально, зневірився і в розпачі піднімає руку на свою матір-Україну, котра породила його, котра прощає йому цей смертний гріх?»

Новела «Я (Романтика)» надрукована у 1924 році з присвятою «Цвітові яблуні», тобто М. Коцюбинському. І не випадково. Адже дослідники творчості М. Хвильового зазначали, що шукання Хвильового почалися там, де обірвалися шукання Коцюбинського.

Словникова робота.

Новела (від іт. novella. новина. — надзвичайно стислий розповідний твір про якусь незвичну життєву подію з несподіваним фіналом. Порівняно з оповіданням новела здебільшого виростає з достовірної життєвої події, будується на одній миті, в якій виражається парадоксальність явища, буття. Ця парадоксальність у новелі М. Хвильового «Я (Романтика)» виражається у поєднанні в одній миті світлого і потворного (образ матері і чорної роботи трибуналу комуни), життя і смерті, реальності і майбуття.

М. Хвильовий був романтиком і бунтарем проти всього, що не вкладалося в його розуміння ідеального образу революції, яка діє за гуманними і справедливими законами. Революція ввижалася йому в образі Жінки, в образі Матері з біблійним іменем Марія, що породила сина, який збудує оту дивовижну «загірну комуну». Постане вона в образі Жінки як символ революції, як символ України, змученої, стражденної, закутої в одвічні кайдани неволі, як символ нової епохи.

(Учень зачитує ліричний зачин новели від слів «З далекого туману, з озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія … «до «Мати каже, що вона поливала сьогодні м'яту, і м'ята вмирає в тузі».)

Цей тривожний ліричний зачин допомагає відчути всю повноту трагедії, усвідомити, що людина постає перед вибором — гуманність або фанатизм, людяність чи сліпа відданість абстрактній ідеї. Твір «Я (Романтика)» часто називають новелою-передбаченням. В її основі — події, що відбувалися в Україні під час революції і громадянської війни. Чекістські трибунали, масові розстріли, сльози й розпач приречених на смерть — усе це Хвильовий бачив на власні очі. Враження від побаченого й пережитого викликали у нього гіркі роздуми про революцію й революціонерів і спонукали до написання новели. У центрі уваги письменника — людина, що бере на себе відповідальність перебудувати світ шляхом убивства інших і втрачає власну сутність, своє «я».

Автор порушує у своєму творі одну з найважливіших проблем, відображену у словах, сказаних і про ліричного героя, і про самого Хвильового: «Я — чекіст, але я й людина». Спробуємо поміркувати, як поєднати загальнолюдські цінності із класовими, революційними? Якої міри самозречення повинна сягати відданість ідеї? Чи виправдовує мета засоби? Відповідь на ці питання намагався знайти і М. Хвильовий.

Запитання і завдання для учнів.

1. Хто такий «я», яку посаду він займає?

2. Дайте характеристику членам «чорного трибуналу». Зверніть увагу на художні засоби, за допомогою яких письменник досягає передачі напруження подій, що відбуваються на наших очах.

3. Де засідає «чорний трибунал комуни» ? Як розпочинає свій нелюдський суд?

4. Чому, коли збирається «трибунал», з кожного закутка дивиться справжня й воістину жахлива смерть?

5. В яких образах втілилась роздвоєна особистість «я» ? (Доктор Тагабат — «звірячий інстинкт», жорстокість, цинізм; дегенерат — «сторож» душі «я», його можливе майбутнє; Андрюша — віддзеркалення кволої волі, тваринного страху головного героя; мати — світла частина душі «я», його совість, людяність.)

6. Перечитайте початок і фінал твору, зверніть увагу, звідки з'являється Марія, «втілений прообраз» матері героя. Символом чого є для героя твору мати? (Вона — символ прекрасної загірної долі. Герой, убиваючи свою матір, убиває саму ідею, заради якої жив.)

7. Чи може стати дійсністю далека «загірна комуна» ? (Збудувати гармонійне суспільство, де будуть щасливими усі люди, тобто «загірну комуну», на жорстокості і смерті інших людей не можна.)

8. Як ставиться автор до кольору? Яким барвам надає перевагу?

9. Які неологізми зустрічаються в новелі?

V. Підсумок.

Слово вчителя.

Роздумуючи разом із автором над порушеними ним проблемами, приходимо до однозначного висновку, до основної думки, що пронизує увесь твір. той, хто задля ідеї, хай навіть найкращої, позбавляє життя інших, неминуче зазнає моральної деградації і спустошення. Нікому не можна безкарно вбивати, постріл в іншу людину — це щоразу постріл у самого себе, у найсвятіше, що є в душі кожного, — у доброту, любов, людяність, тобто у все те, що робить людину людиною, а не двоногою біологічною істотою з низьким лобом і примітивними інстинктами.

На відміну від головного героя новели «Я (Романтика)» М. Хвильовому вистачило мужності відвести револьвер від серця матері-України і, розірвавши замкнене коло насильства, поставити крапку у своїй революційній біографії. Він зробив трагічний вибір ціною власного життя.

VI. Домашнє завдання.

Скласти план характеристики образу голови трибуналу; виписати три цитати до характеристики образу його матері; підготуватися до характеристики головного героя твору.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.