Усі уроки української літератури 11 клас І семестр - А. М. Гричина 2019
Урок № 2 - Літературний авангард (оглядово). Авангардні тенденції в українській літературі 1920-х років. Поети-футуристи М. Семенко – сміливий експериментатор. Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістовна новизна, ламання класичної форми («бажання», «місто», «запрошення»)
Вступ. Українська література 1920-1930 рр. Поетичне самовираження
Всі публікації щодо:
Літературознавство
Семенко Михайль
Мета (формувати компетентності): предметні: ознайомлення учнів з основними ознаками авангардизму й футуризму в українській поезії 1920-х років, життєвим і творчим шляхом поета-футуриста М. Семенка; вміння виразно й усвідомлено читати й аналізувати ліричні твори, ключові: висловлення власної думки з приводу поетичної майстерності М. Семенка, уміння висловлювати власну думку; загальнокультурні: виховання почуття гідності, любові до художнього слова, природи, рідного краю.
Обладнання: портрет письменника; міні-виставка поетичних збірок М. Семенка; ілюстрації до мистецьких творів авангардизму, словник літературознавчих термінів; карта світу.
Поет — це той, хто знаходить нові радощі, хай навіть болісні.
Г. Аполлінер
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
24 жовтня 1937 року насильно відібрали життя у людини, ім'я якої було невіддільне від нового мистецтва. Саме на цьому етапі український літературний авангардизм припинив своє існування.
Хто ж була ця людина, яку змусили в такий спосіб замовкнути?
III. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступне слово вчителя
Мова сьогодні йтиме про Михайля Семенка — поета доби Розстріляного відродження, основоположника і теоретика українського футуризму, організатора футуристичних угрупувань та редактора багатьох видань. Саме Михайль Семенко приніс в українську літературу тематику й форму верлібра, що панують у нашому новітньому письменстві, нові радощі, хоча і болісні, поет знайшов у своєму складному житті. Про це говорить і Гійом Аполлінер, саме його рядки стали епіграфом нашого уроку.
На перший погляд, біографія письменника Михайля Васильовича дуже проста. Народився 31 грудня 1892 року у селі Кибинці на Полтавщині у родині волосного писаря. Його мати — Марія Проскурівна — була письменницею і прищепила любов сина до літератури ще в дитинстві. Початкову освіту Семенко здобув у Хорольській гімназії, а по її закінченню — в Курському реальному училищі.
1911 року він вступає в Петербурзький психоневрологічний інститут. 1914 року був мобілізований до царської армії, служив телеграфістом у Владивостоці, де й познайомився з першою дружиною Лідією Горенко. Після чого повернувся на Батьківщину. Спільно з Василем Семенком та Павлом Ковжуном засновує перше футуристичне об'єднання.
Співробітничав у Всеукраїнському кіноуправлінні, редагував журнал «Нова генерація». Саме на цей період припадає початок творчого шляху поета. Його поетичним дебютом стала збірка «Prelude» (1913).
Перебуваючи в Росії, він не міг залишитися осторонь бурхливих подій в російській літературі, нових творчих напрямків — модернізму, символізму, футуризму. Зрештою, відкидає як безперспективний модерністський напрямок і поступово схиляється до авангарду. Його кумири на той час — російські поети-футуристи. Футуристичний етап творчої еволюції М. Семенка започатковано ще в його маніфестах — передмовах до збірок «Дерзання» та «Кверо-футуризм» (1914).
1918 р. видає «Універсальний журнал», збірки «П'єро задається», «П'єро кохає», 1919 р. — очолює журнал «Фламінго», 1927 р. виходять у світ книжки «Степ», «Маруся Богуславка», 1936 р. — з'являється поема «Німеччина», у якій автор у гостро сатиричній формі порушує проблему загрози фашизму.
23 квітня 1937 р. у Києві відбувся творчий вечір М. Семенка, а через три дні його заарештували, звинувативши в «активній контрреволюційній діяльності». 23 жовтня було винесено вирок — розстріл. Того самого дня вирок було виконано.
У біографії поета, яка лише окреслюється у його віршах, чимало «білих плям». За місцем написання поезій можна дослідити широку географію письменника.
2. Колективне складання логічного ланцюжка.
Київ → Хорол → Петербург → Владивосток → Сучан → Рига → Москва → Харків → Берлін → Дарниця → Гамбург
(Учні роблять позначення на карті світу. )
3. Скарбничка теорії літератури
Авангардизм (франц. avant-garde — передова охорона) — напрям у літературі XX століття, пов'язаний із руйнуванням традиційних форм і канонів. До авангардистських стильових течій відносять футуризм, сюрреалізм, експресіонізм, дадаїзм, конструктивізм, імажинізм, абстракціонізм, кубізм.
Футуризм — авангардний напрям, назва якого в перекладі з латини — майбутнє. Виник у літературі на початку XX ст. Як художньо-стильовий напрям вперше заявив про себе різновидом італійського авангардизму. Представники: В. Поліщук, Ю. Шпол (М. Яловий), Ю. Яновський, М. Бажан, М. Терещенко, О. Слісаренко, О. Полторацький, Гео Шкурупій, О. Мар'янов, Л. Зимний, Д. Бузько, О. Влизько, М. Семенко.
Риси футуризму:
✵ заперечення традиційної культури (особливо її моральних і художніх цінностей);
✵ прагнення до новацій, бунтівливості, порушення традицій; культивування урбанізму (естетика машинної індустрії і великого міста);
✵ переплетіння документального матеріалу з фантастикою; у поезії — руйнування загальноприйнятої мови, використання «слів на свободі».
4. Опрацювання змісту поезії «Місто»
4.1. Виразне читання вірша
4.2. Теорія літератури
Деструкція — порушення чи руйнування звичайної структури форми і змісту.
Дисонанс (від лат. dissonans — різноголосий) — різновид рими, у якому збігаються приголосні, але не збігаються наголошені голосні.
Асоціація (від лат. associatio — поєднання) — зв'язок між уявленнями, при якому одне уявлення у свідомості людини викликає інші, зумовлені або подібністю, або контрастом, або суміжністю в часі чи просторі.
4.3. Аналіз поезії
Вид лірики: вірш-медитація.
Жанр: ліричний вірш.
Провідний мотив: автор за допомогою футуризму відтворює життя міста і захоплюється ним.
Композиція твору. Вірш «Місто» — це одне речення, у якому немає жодного розділового знака. Щоб передати динаміку життя великого міста, автор розбив деякі слова на частини, а деякі частини слів об'єднав між собою таким чином, що утворилися цікаві й незвичні неологізми, значення яких без контексту не можна зрозуміти.
Образи твору: ліричний герой — людина, що добре відчуває місто, розуміє його, чує кожен звук. У вірші «Місто» центром є образ-символ міста, яке причарувало автора своїм рухом і неспокоєм.
Художні засоби: звукові образи, дієслівні форми, неологізми.
4.4. Бесіда за змістом прочитаного
✵ Яким кольором ви б «зафарбували» поезію М. Семенка цього періоду? (Червоним)
✵ Чому? (Таке його бачення революційного світу)
✵ Як ви думаєте, що могло бути причиною такого рішення? (Суперечності, які виникли всередині організації)
✵ Яку тему взяв за основу письменник? (Урбаністична тема міста)
✵ Які звуки наявні у творі? (Шум транспорту, заводів)
✵ Що за допомогою звуків зумів передати поет? (Поспіх, гамір, шум міста)
✵ Яким автор змальовує місто? (У рухах і звуках)
✵ Яке життя людей у такому місті? (Звичне, буденне життя)
✵ За допомогою чого автор передає ритм життя міста? (За допомогою збігу приголосних звуків)
✵ Що є символом міста? (Символ урбанізації)
5. Виразне читання поезії «Бажання»
5.1. Теорія літератури
Верлібр (франц. verslibre — вільний вірш) — неримований, нерів-нонаголошений віршовий рядок, вид вірша, єдність якого ґрунтується на відносній синтаксичній завершеності рядків і на їх інтонаційній подібності.
5.3. Аналіз поезії
Вид лірики: вірш-медитація.
Жанр: ліричний вірш.
Провідний мотив: ліричний герой «Бажання» хоче перевернути світ із ніг на голову, і тоді, на його думку, все стане на свої місця: діти отримають зорі, а гарна дівчина — барви, щоб її покохав хороший хлопець.
Композиція. Вірш «Бажання» не поділяється на строфи, має тринадцять неримованих рядків. Поет використав верлібр, щоб повніше передати почуття героя: захоплення красою природи і сум через те, що навкруги, на його думку, немає ладу.
Художні засоби: метафори, риторичні питання, риторичні оклики. Віршовий розмір: верлібр.
5. 3. Бесіда за змістом прочитаного
✵ Що хоче змінити головний герой? (Змінити світ)
✵ Чому автор цього прагне? (Йому набридли закони старого світу)
✵ Що означають фразеологізми «дати березової каші», «перевернути з ніг на голову»? (Перевернути з ніг на голову — змінювати, бешкетувати, створювати безлад. Дати березової каші — суворо покарати, критикувати кого-небудь)
✵ Чому ліричний герой захоплений гамірним світом? (Бачить найосновнішу цінність — енергію, рух)
✵ У чому він переконаний? (Ця могутня сила зламає старий світ)
✵ Яким хоче бачити герой новий світ? (Вільним, дієвим, розкутим)
✵ Яка тема твору? (Бажання бути необхідним, корисним; прагнення ліричного героя, сповненого сил і натхнення, змінити світ, наповнити його чимось новим, неповторним)
✵ Які мотиви твору? (Урбаністичні)
✵ Які авангардні поетичні прийоми урбаністичної лірики ви знаєте?
5.4. Авангардні поетичні прийоми урбаністичної лірики
✵ «Телеграфний стиль»;
✵ розмовно-побутова лексика;
✵ синтаксичний максималізм;
✵ науково-технічна термінологія тощо.
6. Виразне читання поезії «Запрошення»
6.1. Аналіз поезії
Вид лірики: громадянська.
Жанр: ліричний вірш-послання.
Тема: ліричний герой запрошує старших колег завітати на Батиєву гору.
Ідея: заклик старшого покоління знайти спільну мову з молодими поетами.
Віршовий розмір: ямб.
Композиція. Це монолог молодого поета, який розкриває перед читачем різнобарвний світ модерної поезії.
Образи твору: головний образ твору «Запрошення» — це ліричний герой, який запрошує старше покоління помилуватися їхнім світом, не стриймати футуристів як звірів.
Художні засоби: епітети, неологізми, інверсія, риторичні питання, риторичні оклики, порівняння.
6.2. Бесіда за змістом прочитаного
✵ Хто є ліричним героєм? (Життєрадісний, жвавий юнак)
✵ Ким себе уявляє? (Духом із потойбічного світу)
✵ Яким він бачить життя? (Таємничим, різнобарвним, загадковим)
✵ Чи є в поезії точна вказівка на місто? (Так)
✵ Що ви про цю місцевість можете розказати? (Це мальовничі пагорби на околиці Києва)
✵ Чому автор описує саме цю місцевість? (Там тиша, спокій)
«Для допитливих»
За одним із переказів, під час монголо-татарської навали на Київську Русь хан Батий, підступивши до Києва, оглядав його красу з гори, що згодом була названа його іменем.
✵ Що значить «пізнати сенс буття і небуття»? (Дійти «до останнього пункту», відчинити «двері замкнуті»)
✵ Які замкнуті двері повинна відчинити людина?
✵ Чи всі на це зважаться?
✵ Чи хотіли б ви осягнути таємниці життя?
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Складання інформаційного грона до образу письменника М. Семенка
✵ непослідовний
✵ сміливий
✵ мрійник
✵ бунтар-революціонер
✵ футурист
✵ іронічний
✵ авангардист
✵ романтичний
V. ПІДСУМОК УРОКУ. ВПРАВА «МІКРОФОН»
✵ Творчість Михайля Семенка мене вразила…
✵ Своє місто я хочу бачити в таких кольорах.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати ідейно-художній аналіз однієї з поезій.