Розробки уроків - Навчання грамоти - Читання 1 клас - ІІ семестр - (за підручником М. С. Вашуленка)

ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ „ХОРОШІ ЗВИЧАЇ”. СКЛАДАННЯ УСНОЇ РОЗПОВІДІ ПРО ЗВИЧАЇ РІДНОГО КРАЮ - БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ)

Мета: закріпити знання учнів про вивчені букви та звуки; вдосконалювати навички читання; збагачувати й активізувати словниковий запас учнів; розвивати пізнавальні та творчі здібності учнів; виховувати ввічливість, повагу до звичаїв рідного краю.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Мовленнєва розминка

1) Робота над скоромовкою.

Ми плакати —

Не плакали.

Нам плакати

Нема коли.

2) Робота над чистомовкою.

Ай-ай-ай — ми підемо в гай.

Ій-ій-ій — край чарівний мій.

2. Гра „жук-буквоїд”

— Вставте букви, яких бракує.

Нехоті. б.лий ца.ок за.екати, по.и п.ре.де че.ез кла.ку ч.рний. А чорн.й і с.бі не сх.тів .аждати, .об перейшо. біл.й.

3. Читання казки М. Коцюбинського „Про двох цапків”

III. РОБОТА ЗА БУКВАРЕМ (с. 149)

1. Розповідь учителя з елементами бесіди

— У кожного народу протягом життя виробилися правила ввічливості. Найперше — це побажання один одному доброго здоров’я, доброго дня. Ці побажання знайшли своє вираження у словах вітаннях. Це слова побажання здоров’я.

— Які знаєте слова вітання?

— Які слова вживають люди, коли звертаються одне до одного з проханням?

— А що кажуть, коли прохання виконали? (Дякую, щиро вдячні, спасибі)

— За хорошу працю, за добрі діла, зроблені людиною, що їй говорять? (Спасибі, дякую, щиро вдячні.)

— Чому люди кажуть спасибі? (Це слово вшановує, звеличує, підносить.)

У кожного народу є свої звичаї, які створювалися століттями і освячені віками, які він свято оберігає і шанує.

— Як ви розумієте, що таке звичаї? Це певні правила поведінки, яких навчали діточок. Ці правила передавалися із покоління в покоління і ставали звичаями.

Є й інші народні звичаї. Наприклад, пошана до хліба. Завжди в Україні вміли випікати смачний та запашний хліб, шанувати його, тому, що хліб — це справжнє багатство. Недарма часто можна почути такий вислів: „Хліб — усьому голова”.

Або український звичай прикрашати свою оселю вишитими рушниками. Це робили не лише для того, щоб було гарно і красиво, а й тому, що вишиті рушники завжди вважалися оберегами. Вони „захищали”, „оберігали” оселю від усього недоброго, злого і поганого.

Сьогодні ми прочитаємо оповідання про звичаї.

2. Читання слів

Доброго ранку щиро

до побачення звичаї

дякую від’їздить

спасибі деревце

хлібом-сіллю хороше

послугу вишиваному

— Прочитайте слова ввічливості. Прочитайте слова з буквою ї; з буквою і; з буквою ш; з буквою щ.

3. Опрацювання тексту „Хороші звичаї”

1) Читання тексту вчителем.

— Про які звичаї йдеться в тексті?

2) Гра „Бджілки”. Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.

— Як треба промовляти слова ввічливості?

3) Читання тексту учнями „ланцюжком”.

— Які слова ввічливості говорять уранці?

— Що кажуть учні, коли йдуть зі школи додому?

4) Вибіркове читання.

— Знайдіть слова з буквою о та прочитайте їх.

— Прочитайте речення, в кінці якого стоїть знак оклику.

— Як в Україні зустрічають дорогих гостей?

5) Гра „Читає Незнайко”.

Учитель читає речення, навмисно замінюючи в ньому слова. Учні відшукують речення і читають його без „помилки”.

„Доброго дня (ранку)!” — кажете ви мамі з татком, коли прокидаєтесь, учителеві, коли він виходить (заходить) до класу.

„До побачення!” — говорите (кажете) ви, коли йдете зі школи додому. „Дякую”, „спасибі”,— голосно (щиро) промовляєте за зроблену вам послугу. І всім од тих побажань (слів) стає приємно і радісно (хороше).

6) Робота за малюнком.

— Кого ви бачите на малюнку?

— Який звичай проілюстрував художник?

4. Складання усної розповіді про звичаї рідного краю

— Ви дізналися про українські звичаї. Їх ще називають традиції. Так що ж таке традиції? Це звичаї, які передаються з покоління в покоління: від батьків — до дітей, від бабусь і дідусів — до онуків, від старших — до молодших. Це шана до сім’ї, до родини, до хліба, до наших оберегів — вишитих українських рушників, до чудових і цілющих рослин — верби і калини. І ми з вами повинні підтримувати ці традиції і продовжувати їх.

А які інші народні звичаї відомі у вашому краю? Розкажіть про них.

А чи важливо знати звичаї свого народу?

В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища.

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

— Що нового дізналися на уроці?

— Які звичаї і традиції вшановуються у ваших родинах?