Розробки уроків - ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ 3 клас II семестр - (за підручником В. О. Науменко) - 2014 рік

СВІТ ПРОЗИ. ОПОВІДАННЯ. ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО - Оповідання - СВІТ ПРОЗИ - З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ

Мета: почати ознайомлення учнів з новою темою „Світ прози”; розширювати знання про літературний жанр — оповідання; розкрити красу і своєрідність творчості українського письменника Олександра Копиленка; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

Робота над скоромовкою

Галасливий горобець

Розгорнув собі рівець.

Розгортає грудочки,

Вигрібає черв'ячки.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Робота в парах. Гра „Дуель”

Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом опрацьованого розділу „Поетична збірка”.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми починаємо вивчати нову тему. Прочитайте її назву.

— На які розділи вона поділена?

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Опрацювання статті про оповідання (с. 129)

Гра „Бджілки”. Самостійне напівголосне читання статті учнями

— Що називають оповіданням?

— Як автор розповідає про своїх героїв?

2. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом Олександра Копиленка

1) Розповідь учителя.

— Народився Олександр Іванович Копиленко в Констянтинограді на Полтавщині у родині залізничника. Босоноге Сашкове дитинство пройшло в Краснограді, де він закінчив школу та учительську семінарію. Полтавська земля наділила його наснагою та творчим горінням, любов'ю до природи, до людей, до життя. Перша його книжка для юних читачів „Сенчини пригоди” вийшла в 1928 р. Відтоді письменник до кінця своїх днів багато і натхненно писав для дітей і юнацтва, виявляючи у своїх творах неабиякий хист педагога.

„Причин того, чому я почав писати для дітей,— згадував письменник,— чимало. Ще в дитинстві я багато читав про цікаві пригоди, про нашу природу. А я любив її ще з дитинства. Любив бігати по берегах річки Берестової, по яругах і перелісках. Ловив рибу, ганяв за вужами.

У творах, присвячених дітям, Копиленко багато пише про природу, про тварин, і не тільки тому, що діти, як відомо, найбільше цікавляться життям тварин, а тому, що сам, люблячи до самозабуття тваринний світ, вважав, що таку любов треба прищепити кожній людині змалку: тільки та людина, котра знає і вміє любити тварину, може бути порядною, шляхетною, доброю та доброзичливою — так уважав Олександр Іванович.

Копиленко любив дітей. І діти завжди відповідали йому взаємною любов'ю. У школах та Палаці піонерів Копиленко завжди був жаданим гостем і своєю людиною. Можливо, саме любов до природи і єднала письменника з дітьми. А в природу в усіх її проявах Копиленко був закоханий. Пташине щебетання й шум лісу — то була для Олександра Івановича найкраща музика; ліс, степ, луки — байдуже — найкращий пейзаж; аромат квітів — чи польових, чи садових — найліпші пахощі; край неба на світанку, або під захід сонця — найбагатша гама барв; літо, зима, весна чи осінь — однаково — найкраща пора року.

Кохався Копиленко в рибальстві та полюванні, але ніколи нічого не впольовував. Для нього мисливство і рибалка були просто приводом виїхати за місто на природу. Було й таке, що коли приїздив він з друзями на полювання, забував рушницю біля машини, завдавши цим клопоту друзям — шукати рушницю в лісі, коли збиралися додому. І скільки ж було реготу, коли знаходили рушницю біля машини на тому місці, звідкіля рушили на полювання.

Зате після кожного завжди метушливого й галасливого виїзду з'являлися чарівні оповідання про природу, що склали відомий цикл оповідань „Як вони поживають”, виданий окремою книжкою у 1961 р.

Передчасно пішов від нас письменник, та ім'я його завжди серед нас. Ним названі вулиці, школи, бібліотеки у багатьох містах. На Дніпрі плаває пароплав з іменем О. Копиленка. Існує премія імені Олександра Копиленка, яку вручають письменникам та художникам за кращі твори, присвячені дітям. Ім'я О. І. Копиленка занесено в Енциклопедію світової літератури.

2) Опрацювання статті про Олександра Копиленка (с. 129).

а) Гра „Рибки”. Самостійне мовчазне читання статті учнями.

б) Словникова робота.

Наснага — творчий запал; душевна зарядка.

Митець — той, хто працює в якому-небудь виді мистецтва.

Шляхетний — який відзначається високими моральними якостями; який дістав добре виховання; благородний.

3) Аналіз змісту статті з елементами вибіркового читання.

— Де народився і виріс майбутній письменник?

— Про що він розповідав у своїх творах?

— Про що він згадував?

— Скільки книжок видав письменник?

— Яка збірка оповідань стала найголовнішою в його житті?

— Послухайте оповідання Олександра Копиленка „Ластівка” із цієї збірки. Будьте готові до тестування.

Тестування

1. Хто є головною героїнею оповідання?

а) Оля;

б) Валя;

в) Юля.

2. За якими пташками любила спостерігати дівчинка?

а) За шпаками;

б) за солов'ями;

в) за ластівками.

3. Де сиділи пташки?

а) На деревах;

б) на будинках;

в) на дротах.

4. Які пташки пішки вирушають у путь?

а) Дрозди;

б) деркачі;

в) голуби.

5. Яку пташку знайшла дівчинка?

а) Синичку;

б) ластівку;

в) горличку.

6. Що дівчинка зробила із пташкою?

а) Залишила на місці;

б) забрала додому;

в) віднесла в зоопарк.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Яку нову тему почали вивчати на сьогоднішньому уроці?

— З творчістю якого письменника почали ознайомлення?

— Що нового дізналися?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Намалювати ілюстрацію до прослуханого оповідання Олександра Копиленка „Ластівка”.