Всі публікації щодо:
Методика викладання літератури

Розробки уроків - Уроки позакласного читання. 3 клас - 2016 рік

ВЕСНУ КРАСНУ ЗУСТРІЧАЙМО

Мета: розширити знання учнів про твори художньої літератури, присвячені весні; збагатити їх уявлення про красу природи у цей час; розвивати фантазію, образне мислення, вміння передавати настрій твору під час читання; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, робити висновки; виховувати любов до художнього слова, до природи.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Весело у світ дивіться,

Сум од себе проженіть.

Встали вранці — усміхніться

І добро весь день творіть.

Усмішка, неначе сонце,

Світло і тепло дає.

Як загляне у віконце,

Зразу радісно стає.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Робота над загадками

Загадки читають заздалегідь підготовлені учні.

✵ У лісах струмки пустила,

Землю травами встелила.

Перші квіти принесла.

Чарівна прийшла… (весна).

✵ Привітанням журавля

Вона пробуджує поля,

Небеса і ручаї та заквітчує гаї.

І усякий її зна. Відгадали? Це… (весна).

— За якими ознаками здогадались, що йдеться про весну?

2. Гра «Доповніть рядки»

Ма-ма-ма — ой минула вже… (зима).

Оз-оз-оз — утіка від нас… (мороз).

На-на-на — надійшла… (весна).

Ки-ки-ки — дзюркотять… (струмки).

Ва-ва-ва — зеленіє… (трава).

Хи-хи-хи — прилітають… (птахи).

Ла-ла-ла — квітка… (розцвіла).

Ло-ло-ло — сонце… (запекло).

3. Технологія «Мікрофон»

— Весна… Уже сама згадка про неї збуджує у серці неземну радість, тривогу.

Весна — це оновлення і відродження природи. Це — сонце і тепло, це — зелень і пахощі квітів, це — нове життя.

Щороку ми з нетерпінням чекаємо на неї. Рахуємо дні, виглядаємо, коли пташки на своїх крилах принесуть її з далекого краю.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

— Природа проживає багато днів і ночей в очікуванні тепла. Якою ж постає перед нами весна?

Сьогодні на уроці ми спробуємо відповісти на це запитання. А допоможуть нам твори літератури, живопису, музики.

IV. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота з виставкою книг

— Роздивіться книги. Прочитайте їх назви та авторів.

— Про що ці книги?

— Які з цих книжок ви прочитали?

— Який твір вам сподобався найбільше?

— Чи є ілюстрації у книжках?

— Хто автор цих ілюстрацій?

— Якою зобразили весну ці художники?

2. Робота за репродукціями картин Івана Павловича Похитонова — українського художника, майстра пейзажу, живописця та графіка

— Роздивіться картини «Весна» та «Весняний день».

— Яка пора року зображена?

— Що зображено на картинах?

— Якою художник побачив весну?

— Що художник зобразив на картинах?

— Які кольори використав?

— Живописна мова картин Похитонова, їх образи — глибоко національні. Пейзажі його написані у кращих традиціях українського реалістичного живопису. Художник оспівував природу в найрізноманітніших її виявах, знаходив красу і поетичність. І. Похитонов рідко писав чисті пейзажі. Він обов’язково зображав людей на фоні чарівної природи. Багато уваги приділяв передачі світла і повітря.

Цікаво знати, що…

Феномен Івана Павловича Похитонова полягає у тому, що не маючи художньої освіти, він досяг вершин майстерності, перевершивши у володінні ремеслом багатьох живописців із академічним досвідом.

Звучить аудіозапис уривка «А вже весна» з опери М. Лисенка «Зима і весна».

— Які звуки можна почути навесні?

3. Опрацювання вірша Олександра Олеся і тексту «Веснянки»

1) Слово вчителя.

— Весна приносить із собою не тільки довгоочікуване тепло, вона приносить радість і надію, надію на краще. Після невблаганних морозів та лютих завірюх, після снігів, які вкривають землю пуховою ковдрою, після зимової сплячки, у яку, здається, впадають не лише деякі види звірів, а вся природа, нарешті настає Весна — прекрасна царівна у зеленому вбранні та віночку ніжних квітів.

2) Мовчазне читання віршів учнями.

А Весна іде, як фея,

В чарах шуму і пісень,

Біла, біла, як лілея,

В квітах яблунь і вишень.

Скрізь блукає, все вітає,

Йде і сіє срібний цвіт,

Обсипає білий світ.

Стане, гляне сонцю в очі

І спочить від щастя хоче.

Олександр Олесь

Синьоока, світлолиця

Мчить краса Весна-дівиця.

Вся вона, як та царівна —

Пишна, гречна і чарівна.

Мов та річечка ступає,

Всіх, всіх, всіх з теплом вітає.

— Якою представлена весна у віршах?

3) Словесне малювання картин за змістом прочитаних творів.

— Наші далекі пращури уявляли весну цілком реальною особою — стрункою, веселою, заквітчаною, співучою, молодою дівчиною. Там, де вона з’являлася, все оживало, квітло, дзвеніло піснями.

— А якою уявляєте весну ви?

4) Виразне читання віршів.

4. Опрацювання веснянки

1) Слово вчителя.

— Весна — чи не найулюбленіша пора року дітвори. З її приходом оживає природа, повертаються з далеких країв птахи, одягається в зелень земля, гаї перегукуються голосним пташиним співом…

Веснянки — це пісні на честь приходу весни. Їх співають майже завжди в русі (в танцях, іграх). Рухи залежать від тексту пісні.

2) Слухання музичного уривка «А вже весна» з опери М. Лисенка «Зима і Весна».

— Микола Віталійович Лисенко, український композитор, засновник української класичної музики, ввів до опери «Зима і Весна» мелодію української веснянки «А вже весна».

— Які звуки весни ви почули?

3) Читання веснянки учнями «ланцюжком».

ВЕСНА-ВЕСНЯНОЧКА

Весно, весно, весняночко,

Прийди до нас, паняночко.

Убери землю в квіточки.

Тебе прохають діточки.

Весно, весно, весняночко,

Прийди до нас, паняночко.

Ущедри квіти росами,

Струмочками стоголосими.

Весно, весно, весняночко,

Прийди до нас, паняночко.

Прилинь з пташками різними.

І з їх піснями ніжними.

4) Бесіда за змістом прочитаного.

— До кого звертаються у веснянці?

— З якими проханнями?

— Як ви вважаєте, які рухи можна виконувати, співаючи цю пісню?

5. Фізкультхвилинка

— Я читатиму веснянку, а ви спробуйте супроводжувати моє читання рухами.

6. Гра «Віднови речення»

— Вставте пропущені букви. Прочитайте речення.

Б. р. з. нь, кв. т. нь, тр. в. нь — в. сн. н. м. с. ц..

7. Робота в групах. Технологія «Навчаючись — навчаю»

1-ша група — презентація місяця березня

✵ Ще вітер зимовий з дощами гуде,

Ще сніг острівками блищить де-не-де.

Береза сережки свої розпускає.

Чи ви здогадались, коли це буває? (У березні)

— У давнину був такий промисел — березол. Він і дав початок назві весняного місяця. Саме цієї пори селяни заготовляли березовий попіл. Його використовували для виготовлення скла. Перший місяць весни почали називати березнем у середині минулого століття. До цього часу він називався март. У народі його ще звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.

Березень — у давнину називали березілем, соковиком, капельником, бо вже капає зі стріх і береза починає давати свій цілющий сік. Саме з оживлення берези після зимових холодів і пов’язана назва місяця, що означає наступ весни.

На березень припадає весняне рівнодення — 22 числа, коли день зрівнюється з ніччю. Для християн — це місяць Великого Посту. Завершується березень днем «теплого» Олексія — «чоловіка Божого» …

У Європі березень іменують «марсом», або «мартом», на честь давньоримського бога війни Марса. Бо триває повномасштабна війна весни із зимою.

Матінка-Весна доручила своєму найстаршому сину розпочинати новий господарський рік, а зробити це йому дуже непросто, бо не всю владу над світом отримав від Лютого: Баба-Зима то снігами-хурделицею промчиться над полями, то морозами вдарить по лісах-водах. І через це Березень сердиться, а тут уже й Квітень наступає, вимагаючи свою долю влади. Та Березень зиму зламує і пробуджує природу до оновлення життя.

БЕРЕЗЕНЬ

Берези, берези несміло

Прокинулись! Соки гудуть.

Припали до стовбурів білих

Малі оленята і п’ють.

2- га група — презентація місяця квітня

✵ Вже пташки вернулись в наш край.

Про весну співають поле й гай.

Ніжаться на сонці трави й квіти,

Вже настав ласкавий… (квітень).

— У квітні природа радіє життю. Земля квітує довкола. Тому місяць так і називається. Ця назва відома з шістнадцятого століття. У народі місяць називали краснець, лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає «сонячний».

Квітень — бо розквітає природа, звільнившись від холодних обіймів зими та післязимових приморозків. Ще його називали дзюрчальником, снігогоном.

Для християн — це видатний місяць, бо на нього, як правило, припадає свято Воскресіння Христового, Благовіщення, а отже, і Вербна Неділя, завершення Великого Посту, і часто — Поминальний тиждень, Проводи.

Європейська назва «апрель» походить від імені давньогрецької богині кохання і краси — Афродіти (за римським варіантом — Венери).

Середульший син Матері-Весни, головне призначення якого — Землю- Матінку розбудити, вкрити її першими квітами-травами. Сам Квітень одягається в зелені шати, перепрягає коней з саней у воза, а коли соловейко озивається в гаї, починає готуватись до зустрічі меншого брата-Травня. У давні часи у Квітні вшановували Берегиню, яку благали про майбутній урожай, а також водили хороводи і співали радісних пісень на честь Лади та її доньки Лелі, щоби був лад у справах, любов і злагода між людьми, і від цього — радість на душі.

КВІТЕНЬ

Квіти в квітні ронять роси,

А коли весна не пізня,

Розквітають абрикоси

І бузкова лине пісня.

3- тя група — презентація місяця травня

✵ Цей місяць весело співає,

Дощами землю поливає.

Зеленіють буйно трави,

То іде веселий… (травень).

— Назву місяцю дали трави, які особливо буйно ростуть у цей період. Ще його називали пісенником і громовиком. Піснями висловлювали люди свою радість із приводу розквіту зеленої природи і вшановували весняні громи, що були особливо жаданими в цьому місяці, бо з ними приходили дощі й тепло.

Був він місяцем давньоруського бога Ярила — бога весняного Сонця і весняної сили та любовної жаги. Ще мав він назву «май», що означає буяння зеленої рослинності. Навіть була в давнину у багатьох народів богиня Майя — покровителька природи…

Припадають на цей місяць видатні християнські свята — Вознесіння, Мироносна неділя, день Святого Юрія.

Назва місяця — «май» — від імені прадавньої богині природи і Землі Майї — зберіглась у Європі до цього часу.

Він — наймолодший і найвродливіший син Матері-Весни. У нього закохана і ним постійно милується чарівна богиня Майя — це заради нього вона всю землю квітами-травами, а дерева цвітом укриває, ліси соловейками затьохкує. Тому цей місяць ще називали і «пісенником», адже окрім солов’я й інші птахи співом заливаються, а зозуля ще й «кує» людям літа. І Ярило, господар весняного Сонця, у травні найактивніше діє і турбується не лише першими посівами, а й кличе людей жити коханням, вміти любити і бути добрими батьками- матерями.

Травень завершує Весну і готує прихід своїх літніх братів.

ТРАВЕНЬ

У райдужних росах шовковії трави,

У пахощах луки — це травень, це травень.

Дідусь мій удосвіта берег косив,

А слідом лелека стернею ходив.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ

Колективне складання казки «Прихід Весни»

— Уявімо, що Весна — це чарівна фея. У неї очі голубі, неначе неба синь, довгі зелені гілочки з листячком — волосся. Вона несе тепло, світло, вміє розмовляти.

— Як почнемо казку?

— Хто ж запросив Весну до нас?

— Як це сталося?

— Що промовила Весна, усміхаючись до Сонця?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Метод «Мікрофон»

— Продовжте речення: «Тепер я знаю: …».

— Які нові знання ви здобули?

— Які завдання були для вас складними у виконанні?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Бережіть природу, діти». Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.