Знайомі незнайомці - ВІД СЛОВА - ДО КНИГИ

Літературне читання конспекти уроків 3 клас - посібник для вчителя - 2017 рік

Матеріал уроку. Дмитро Білоус „Дивне розмаїття“, Нузет Умеров „Диктант“.

Мета. Вчити правильно і свідомо читати тексти; розвивати мовну спостережливість, удосконалювати читацькі навички, виховувати любов до рідної мови і повагу до мов інших народів.

Обладнання. Таблиця складів (додаток 1), виставка книг, картка для словникової роботи.

Хід уроку

I. Вправи на вдосконалення читацьких навичок.

1. Розпитування.

За таблицею складів (додаток 1) читання складів з буквою „и“.

2. Гра „Знайди зайве слово“.

Діти з дошки читають „ланцюжки“ слів, вибирають „зайве“ (його підкреслюють на дошці), пояснюють свій вибір.

Бігун, біг, коридор, бігова. (Коридор.)

Папір, паперова, карта, папірець. (Карта.)

Дошка, таблиця, табло, табличний. (Дошка.)

— Якими словами можна доповнити кожний „ланцюжок“?

— Складіть речення з кожним „зайвим“ словом.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

— Скільки різних слів ви використали, виконуючи це завдання! І, напевно, не задумувались, як утворилось те чи інше слово, звідки воно взялося в нашій мові. Адже уся наша планета оповита невидимими шляхами, що ними мандрували й нині мандрують слова. Адже народи в усі часи навчались один в одного, запозичували слова.

III. Опрацювання вірша Д. Білоуса „Дивне розмаїття“.

1. Слухання вірша. Перевірка первинного сприймання.

— Послухайте вірш і скажіть, що може трапитися, коли зникне хоча б одна мова.

2. Повторне читання вірша (мовчки).

— Скільки є, на думку автора, мов?

3. Аналіз змісту вірша.

— До кого звертається автор?

— З чим порівнюється кількість мов у світі?

— Що цим хотів сказати автор? Чому мови — „барвисте розмаїття“?

— Прочитайте, що буде у світі, коли зникне хоч одна мова.

4. Виразне читання вірша учнями.

IV. Опрацювання вірша Нузета Умерова „Диктант“.

1. Підготовка до читання вірша.

— Кажуть, що якби море було з чорнила, то і його б не вистачило, щоб записати усі слова. Адже кожна мова багата не лише своїми рідними словами, але у ній живуть і діють тисячі слів, які були запозичені з інших мов. І ці іноземці так добре прижилися у новій для них мові, що навіть із гостей стали господарями.

— Прочитайте деформований текст і дізнаєтесь про історію та батьківщину такого звичного для нас слова „диктант“.

ромСкний нттадик — і йот чужицьне. У тилакійнсь вомі ново чаозлона „говотири ядл писузаннява“.

2. Самостійне читання вірша мовчки.

— Знаючи, що означає слово „диктант“, ви прочитаєте вірш кримськотатарського поета Нузета Умерова із книги „Ведмідь-гора“, який носить таку ж назву. Подумайте, якою є рідна мова поета.

3. Словникова робота.

а) Читання колонок слів з дошки швидко і правильно.

газ

базар

кушак

кава

килим

тютюн

неня

сірник

баштан

кавун

майдан

джерело

б) Тлумачення значень слів (робота в парі на картках).

Діти на картках повинні з'єднати слово з його тлумаченням. Виконана робота перевіряється фронтально.

Зразок картки.

Газ

рослина.

Базар

мама, матір.

Кушак

торгівля чимось на площі або в спеціально збудованому приміщенні.

Кава

ділянка поля, на якій вирощують кавуни і дині.

Килим

речовина, здатна поширюватися в усьому доступному просторі.

Тютюн

напій із смаженого насіння плодів — „бобів“ кавового дерева.

Неня

круглий соковитий плід з солодкою червоною серединкою.

Сірник

пояс із широкого довгого шматка тканини.

Баштан

велике незабудоване місце в селі чи місті, площа.

Кавун

потік підземної води, що витікає на поверхню землі.

Майдан

тканий виріб з візерунками для оздоблювання стін, укривання підлоги.

Джерело

тонка дерев'яна паличка з голівкою із легкозаймистої речовини.

4. Повторне читання вірша вголос.

— Де у вірші роздуми хлопчика?

5. Аналіз вірша з елементами вибіркового читання.

— Якою мовою був диктант? Як автор назвав українську мову? Що здивувало хлопчика?

— Доведіть словами вірша, що рідною мовою учня є татарська.

— Які татарські слова він почув в українському диктанті?

— Чи відрізнялося звучання чи значення цих слів у двох мовах?

6. Вправи на вдосконалення техніки читання.

а) Читання в парі по рядочку вірша.

б) Гра „Відшукай рими“.

в) Читання з лінійкою.

7. Виразне читання вірша учнями.

— Прочитайте вірш виразно, звертаючи увагу на розділові знаки.

8. Робота в зошиті (с. 12).

V. Підсумок уроку.

— Що нового дізналися на уроці?

— Використовуючи інформацію, яку сьогодні отримали, доведіть, що в нашій мові є слова-мандрівники.

— Залишилося так багато слів, про котрі ми ще не говорили. Думаю, цікаво буде вам довідатися про назви рослин, тварин, птахів, одягу. Це ви зможете зробити самостійно, прочитавши книги Алли Коваль „Життя і пригоди знайомих незнайомців“, Г.В. Тучапської „Чому так називається?“, Г.В. Тучапської, М.М. Голуб „Зазирни у слово“.

УРОК 18. Урок позакласного читання