Всі публікації щодо:
Пісні
Літературне читання конспекти уроків 3 клас - посібник для вчителя - 2017 рік
Золоті зернята народної мудрості - НАРОДНІ ПІСНІ
Матеріал уроків. Прислів’я. Скоромовки. Загадки. Підсумок теми «З чистого джерела народної мудрості».
Мета. Збагатити знання дітей про малі форми усної народної творчості; вчити виділяти їх характерні особливості і групувати матеріал. Розвивати образність мовлення, кмітливість, вчити складати загадки.
Обладнання. Картки зі словами-анаграмами, предметні малюнки для складання загадок.
Хід уроків
I. Мотивація навчальної діяльності.
— Сьогодні ми проведемо з вами незвичайний урок — всі разом побуваємо на веселому ярмарку.
Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!
Господарі й гості, глядіть, не минайте!
На ярмарок прошу гуртом, поодинці,
чекають на всіх там чудові гостинці!
На ярмарку нашім веселім, багатім
є чим дивуватись і є що придбати.
II. Мовна розминка.
— Щоб добре поторгувати на ярмарку, нам треба набратися сили. Проведемо розминку.
1. Гра у парах.
Учні пишуть по три слова, пропускаючи голосні. Потім обмінюються записами і відновлюють задумані товаришем слова.
2. Гра «Хто більше».
Учитель називає слово. Учні добирають до нього такі слова, які підходять за змістом.
Ярмарок, …
Подарунки, …
Народ, …
III. Повідомлення теми і мети уроків.
— Прочитайте, що ми будемо купувати на ярмарку. («Золоті зернята народної мудрості».)
— Завітаємо ми у магазини з чудернацькими назвами. Може, ви зможете «перекласти». ці написи? (Учитель прикріплює на дошці картки з назвами, формуючи умовний шлях, яким учні «проходитимуть». на ярмарок.)
(Прислів’я, скоромовки, загадки.)
ІV. Робота над прислів’ями.
1. Читання прислів’їв учнями («ланцюжком».,
— Чи великі ці вислови? Пригадайте, що таке прислів’я і приказки. (Це короткі влучні образні вислови повчального змісту.)
2. Робота над змістом і формою прислів’я.
— Яке із прочитаних прислів’їв ви хотіли б собі «купити». Поясніть його зміст.
— Перегляньте очима усі прислів’я, що у підручнику. Із скількох речень складається кожне?
— Знайдіть і прочитайте прислів’я, які мають рими, як у вірші.
— Прочитайте прислів’я, в яких дві частини протиставляються за змістом, хоча й утворюють єдине ціле, що виражає узагальнену думку.
— Такі особливості будови дають можливість прислів’ям, залишаючись короткими висловами, бути дуже влучними, дотепними правилами, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Недарма в народі кажуть: «Прислів’я вчить, як на світі жить».
3. Вправа па розвиток техніки читання.
Учитель читає останнє слово з прислів’я, а учні швидко знаходять і читають його початок.
4. Мовно-логічне завдання.
а) Добір узагальнюючої назви до груп прислів’їв.
— У прислів’ях розкривається мудрість народу, його спостережливість, великий життєвий досвід. Доберіть із тем, які я називатиму, узагальнюючі назви до груп прислів’їв, що є у підручнику:
— про любов до рідного краю;
— про працю;
— про дружбу і товаришування;
+ про розум і освіченість;
+ про силу слова.
б) Гра «Склади прислів’я».
— Складіть прислів’я. До якої з груп прислів’їв ви віднесете кожне з них?
Потрібно вчиться — ✵ ✵ а матері боляче.
Удар забувається, ✵ ✵ завжди пригодиться.
Дитина плаче, ✵ ✵ а слово пам’ятається.
— Яке з прислів’їв ви не можете віднести до жодної з груп? А яку узагальнюючу назву можна дібрати до цього прислів’я і йому подібних? (Про батьків і дітей.)
— Доберіть вдома кілька прислів’їв на цю тему.
V. Робота над скоромовками.
— В який магазин «ідемо». тепер? З яких двох слів складається слово «скоромовка». Чому так назвали ці жартівливі вислови? Які скоромовки ви знаєте?
— На «прилавку». виставлені для покупців кілька скоромовок.
— Прочитайте скоромовку «Сів шпак». «буксиром». (за вчителем). В якому місці треба звернути увагу на правильну вимову слів?
— Прочитайте скоромовку «Босий хлопець». «луною». (за кимось із дітей).
— Які звуки найчастіше зустрічаються?
— Прочитайте скоромовку «Хитра сорока». мовчки. Які слова у ній однаково пишуться, але мають різні значення і наголос? (Сóрок — сорóк.) Доберіть до кожного з них спільнокореневі слова. (Сóрок — сороковий, сорóк — сорочине та сороченя.)
— Прочитайте наступні скоромовки мовчки. Прочитайте їх швидко своєму сусідові по парті.
— Виберіть скоромовку, яку хотіли б «придбати». на нашому веселому ярмарку. Щоб вона залишилася у вас, за дві хвилини вивчіть її напам’ять і розкажіть чітко і швидко.
VI. Робота над загадками.
1. Мотиваційна підготовка.
— Ще по одні зернята народної мудрості ми «зайдемо». у магазин «Загадки». Доберіть споріднені слова до слова «загадка». (Загадувати, згадувати, нагадувати, гадати.) Що означає слово «гадати». Доберіть близькі за значенням слова. (Думати, міркувати, мислити.)
— Зараз ми відгадуватимемо загадки, визначимо, які бувають загадки, складені народом, і спробуємо самі їх складати.
2. Читання і відгадування загадок.
Загадки учні читають «ланцюжком». Той, хто читає, має право першим назвати відгадку. Якщо він не знає, клас відповідає хором. У кількох випадках учитель звертається до відгадувача із запитанням:
— Чому ти так вважаєш? Доведи свою відповідь.
Такі ж питання корисно поставити дітям, які дають помилкові відповіді.
3. Визначення структурної композиції загадок.
— Розглянемо усі загадки. Які це речення? Як вони побудовані? Чим характерним відрізняється загадка? (Загадка має форму розповідного чи питального речення; часто у ній слова римуються; називається не сам предмет, а подібний до нього за істотними ознаками.)
4. Складання учнями загадок.
а) Читання інструкції щодо складання загадок (підручник, с. 59).
б) Робота в четвірках.
Вчитель спочатку може запропонувати зразок складання загадки про добре відомі дітям рослини чи тварини, предмети повсякденного вжитку чи шкільне приладдя. Наприклад: «Жовте очко, білесенькі вії, землю прикрашає, людям помагає». Показує дітям малюнок ромашки і пропонує їм визначити, за якими ознаками складено загадку.
Кожна група отримує малюнок (тварина, квітка, інструмент тощо), розглядає його і складає загадку.
5. Робота в зошиті (с. 27-28).
VII. Підсумок уроків.
— Ви повернулися з ярмарку не з порожніми руками.
— Що це за золоті зернята народної мудрості ви «купували». на ярмарку? Чим прислів’я і приказки подібні до народних казок? А чим відрізняються? У чому повчальність прислів’їв? Чим цікаві скоромовки? А загадки? Як вони побудовані?
VIII. Підсумок теми.
Проводиться за завданнями з підручника (с. 60).
IX. Робота в зошиті для тематичних робіт (с. 11-12; І-В, ІІ-В).