Здається, байка просто бреше, а справді - ясну правду чеше - БАЙКИ

Літературне читання конспекти уроків 3 клас - посібник для вчителя - 2017 рік

Здається, байка просто бреше, а справді - ясну правду чеше - БАЙКИ

Леонід Глібов

УРОК 53. Здається, байка просто бреше, а справді - ясну правду чеше

Матеріал уроку. Леонід Глібов „Лебідь, Щука і Рак”.

Мета. Ознайомити дітей із жанром байки; розвивати способи і види читання байки, вчити передавати в інтонації характери дійових персонажів, оцінювати їхні вчинки, виявляти мотиви їхньої поведінки.

Обладнання. Портрет Л. Глібова, предметні малюнки Лебедя, Щуки, Рака, ілюстрації до байки, виставка книг поета, слова на картках.

Хід уроку

I. Повідомлення теми і мети уроку.

— Твори яких жанрів ми читали? (Вірші, казки оповідання, п'єси, загадки, статті і т.д.)

— Сьогодні ми ознайомимося з новим жанром. Прочитайте назву розділу. (Байки.)

— Прочитайте на с. 93 підручника тлумачення слова байка.

— Яка головна особливість байки? Хто створює байки?

II. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

1. Розповідь про Л. Глібова.

— Прочитайте з дошки вислів про байку.

Здається, байка просто бреше,

а справді — ясну правда чеше,

нікого в світі не мине.

Читайте, згадуйте мене.

— А згадувати про нього просить видатний український байкар Леонід Іванович Глібов. (Учитель відкриває портрет поета і виставку його книг.)

— Народився Л. Глібов у с. Великий Поділ на Полтавщині 5 березня 1827 року. Його батьки були добрими, освіченими, культурними людьми. Іван Назарович, батько письменника, працював управителем маєтку поміщиків Родзянків. Мати, Орина Гаврилівна, виховувалась у родині пана Трощанського. Вона і стала першою вчителькою Глібова.

У дитинстві Льолик, як усі його звали, був веселим і жвавим. Йому подобалося усе красиве, але найбільше він любив доглядати за квітами. Знайомі і родичі, вітаючись з ним, казали: „Здоров був, Льолику, квітчастий королику”. Любив слухати народні пісні, зачаровувався народними звичаями і обрядами.

Коли настав час здобувати освіту в гімназії, тринадцятирічний хлопець так засумував за рідною домівкою, що всю тугу вилив у своєму першому вірші „Сон”.

Л. Глібов любив дітей. Якийсь час працював учителем історії та географії.

Але хвороба серця і легень підірвали здоров'я Леоніда Івановича. Втративши зір, він продовжував писати під лінійку з лупою. Залишив Л. Глібов великий доробок: байки, віршовані загадки і казки, акровірші, жарти. Вони принесли йому славу. Його шанують, люблять і знають не тільки в Україні, а й в усьому світі.

2. Доповнення знань про письменника h статті (с. 94).

— Прочитайте статтю про письменника із підручника мовчки.

— Що ще нового дізналися про Леоніда Глібова?

— Де прожив він майже усе життя?

— Чому підписувався псевдонімом Дідусь Кенар?

3. Відгадування загадок.

— А тепер давайте подивимось, з якими героями байки Л. Глібова ми зустрінемось зараз: Відгадайте загадки.

• Швець — не швець, кравець — не кравець, тримає в роті щетинку, в руках ножиці. (Рак.)

• Упіймав Івасик рибу,

але витягати — мука!

Бо сердита і велика

на гачок зловилась ... (щука).

• Мов знак запитання став,

повільно озером поплив.

Умить піднявся — летить у небі

ширококрилий білий ... (лебідь).

— Де ми можемо зустріти усіх цих героїв? (На озері, біля води.)

III. Опрацювання байки „Лебідь, Щука і Рак”.

1. Робота над змістом ілюстрації до байки.

а) Розгляньте ілюстрацію на с. 94 (Якщо є можливість, то учитель прикріплює великий малюнок на дошку.)

— Скільки героїв байки зображено? (3.)

— Біля яких предметів вони трудяться?

б) Бесіда про поведінку тварин, що є персонажами твору.

— Роздивіться, кого і як зобразив тут художник. Почнемо з Лебедя. (Гарний білосніжний птах, який розпростер чудові крила, хоче злетіти вгору. Ремінна упряж стримує його, не дає злетіти.)

— Що ви можете сказати про особливості життя і поведінки лебедя? (Цей красивий птах живе переважно на воді, може жити і на суші. Перелітний.)

— Яким намальовано Рака? (Величезний, вирячивши очі, повзе, „рачкує” назад, ніби хоче виплутатись з упряжі.)

— Що ви знаєте про рака? (Тварина, яка живе у річках чи ставках, любить чисту і прозору воду, замулені заглибини біля берегів, незвично пересувається з одного місця на друге — „задом наперед”.)

— Як зображено Щуку? (Велика темно-зелена, вся в напрузі, бо вона поспішає у воду, але її стримує упряж.)

— Що знаєте про цю тварину? (Це хижа риба, живиться дрібною рибою, часто малими каченятами, гусенятами, живе у глибоких річках, озерах по кілька десятків років, велика за розміром і масою.)

— Чи є щось спільне у всіх цих персонажів? (Усі вони різні за способом життя, зовнішніми і внутрішніми ознаками.)

2. Словникова робота.

Слова-блискавки: лад, хура, безладдя, катма, морока, лихо, приставить.

Усі прочитані слова учитель прикріплює на дошці. Учні на картках, працюючи із сусідом, читають тлумачення цих слів і встановлюють значення кожного. Учитель фронтально проводить перевірку, виправляє помилки.

Зразок картки.

Нема, немає.

Порядок у чомусь або де-небудь.

Великий віз для перевезення вантажу, підвода.

Відсутність будь-якого порядку, ладу; непорядок.

Клопіт, турбота.

Подія, яка викликає страждання; горе, біда.

Доставити, приносячи чи привозячи що-небудь кудись.

3. Слухання твору (виразне читання учителя).

— Ми детально розібралися у змісті ілюстрації, важких словах, що зустрінуться у байці. А тепер послухайте байку, де діють ці персонажі.

— Скажіть, що вам нагадує цей твір. (Віршовану казку.)

4. Робота над ідейним спрямуванням тексту.

а) Читання тексту самостійно.

— Що вирішили тварини?

б) Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

— Прочитайте, що вирішили зробити тварини. Чому їм не вдалося зрушити хуру? Можливо, багаж був великим? (Ні, на малюнку показано, що там неповні мішки. А в тексті про це сказано, що „невелика, бачся, штука...”.) То в чому ж тоді справа? Прочитайте про це.

— Якими словами передано дії кожного персонажа? (Лебідь рветься, Рак упирається, а Щука тягне.)

— Чи могли діяти персонажі в одному напрямку? (Ні.) Чому?

— Що ж тоді хотів підкреслити автор такою домовленістю? (Причина невдачі криється у непогодженості дій. Тварини домовились „приставити хуру”, але діяти спільно не зуміли.)

— Як ви гадаєте, чи випадкові герої байки — птах, риба і рак? (Ні, бо автор дібрав таких персонажів, що не могли порозумітися, бо були дуже різні.)

— Який висновок робить автор? Прочитайте рядки про це.

— У чому ж причина того, що віз і досі там? (Нерозуміння один одного, відсутність погодженості дій.) Як про це пише сам байкар? Прочитайте.

— Яке ставлення автора до такого підходу до справи? (Він висміює цей підхід, засуджує.) Прочитайте. („І діло, як на гріх, не дію — тільки сміх”.)

5. Робота над вдосконаленням техніки читання.

а) Гра „Продовж речення”.

Хтось з учнів зачитує перші слова з речення, а інші — продовжують його.

б) Читання „Незнайком”.

в) Виразне читання байки.

— Подумайте, з якою інтонацією треба читати кожну строфу.

6. Визначення головної думки байки.

— Які слова байки звучать, як прислів'я?

— Чого вони нас навчають? Коли доречно їх вживати?

— Запам'ятайте цей вислів, користуйтесь ним при нагоді в своєму житті. Він допоможе вам влучно оцінити зміст роботи та її результати, коли немає погодженості між діями виконавців. Остерігайтесь бути учасниками таких дій.

7. Робота в зошиті (с. 37-39).

IV. Підсумок уроку.

— З яким новим жанром ознайомилися на уроці?

— У чому особливість байки? Чим байка відрізняється від вірша? А казки? Хто створює байки?

— Яку байку читали на уроці? Чого вона навчає?

— Хто автор байки „Лебідь, Щука і Рак”? Що запам'ятали про цього поета?