Розробки уроків - ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ 4 клас ІІ семестр - (за підручником О. Я. Савченко)

ТАРАС ШЕВЧЕНКО. РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ…

Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю великого Кобзаря; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати зв'язне мовлення, образне мислення; творчу уяву; виховувати любов до художнього твору.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

Робота над скоромовкою. Гра «Дощик»

Діти читають хором.

✵ Накрапає дощ (тихо).

✵ Дощ пускається сильніше (голосніше).

✵ Злива (голосно).

✵ Дощ слабшає (тихіше).

✵ Дощ припинився (читання припиняється).

Жив дар у палаці,

Спав цар на матраці,

Якось цар всю ніч не спав —

Йому цвіркунчик заважав.

Ну, а зранку у віконце

Вже заглянуло сонце.

Прокидайся цар, бо ранок —

На столі стоїть сніданок.

Там і яйця, і цукерки,

І цибулі пів цеберки!

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще виразне читання з пам’яті вірша Т. Г. Шевченка «Вітер віє-повіває…».

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми ознайомимось з ще одним твором видатного поета, який став народною піснею, — це вірш « Реве та стогне Дніпр широкий

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слухання аудіозапису пісні «Реве та стогне Дніпр широкий…»

— Заплющте очі, розслабтеся. Зараз ви почуєте пісню, яку виконає капела бандуристів, на слова вірша Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий…». Намагайтеся уявити все те, що хотів передати автор словами і музиканти музикою.

— Як ви вважаєте, чому цей вірш став піснею?

— Які почуття викликала у вас ця пісня?

2. Гра «Рибки»

Самостійне мовчазне читання вірша учнями

— Яким настроєм пройнятий вірш?

3. Перевірка сприйняття тексту

— На скільки уявних картин можна поділити вірш? (На три)

— Що відтворив поет у першій картині? (Він відтворив силу бурі на Дніпрі, завивання вітру, нагинання дерев до землі.)

— Що б ви зобразили на другій картині? (Захмарене небо, місяць, що виглядає із-за хмари.)

— Яка за характером, настроєм третя картина? (Спокійна, адже автор показав, що природа вгомонилася, все стихло.)

— За допомогою яких слів авторові вдалося зобразити грізні сили природи як живих істот?

4. Фізкультхвилинка

5. Читання вірша учнями за строфами

— Прочитайте першу строфу грізно, голосно, виражаючи жестами настрій природи.

— Другу строфу прочитайте протяжно, задумливо.

— Прочитайте третю строфу тихо, загадково.

6. Аналіз змісту вірша

— Коли може відбуватися таке явище в природі?

— З чим поет порівнює місяць?

— Як ви розумієте вислів «ще треті півні не співали» ?

7. Гра «Добери прикметники»

Дніпр… (широкий).

Верби… (високі).

Місяць… (блідий).

Море… (сине).

8. Гра «Добери риму»

Завива — … (підійма).

Виглядав — … (потопав).

Гомонів — … (скрипів).

9. Робота в групах

— Доберіть з вірша «Реве та стогне Дніпр широкий…» слова:

1-ша група — іменники;

2-га група — прикметники;

3-тя група — дієслова.

10. Робота за ілюстраціями

— Розгляньте ілюстрації до цього вірша.

— Що художники зобразили на ілюстраціях? Які кольори вони використали?

— Який настрій вони створюють?

— Порівняйте вірш і картини.

— Що у них спільного, а що — відмінного?

— Які рядки вірша належать до образів картин?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Гра «Закінчіть речення»

✵ Сьогодні на уроці я дізнався…

✵ Мені сподобалось…

✵ Дякую за…

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити напам’ять вірш Т. Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий…» (с. 85-86).